DSpace JSPUI
DSpace зберігає і дозволяє легкий і відкритий доступ до всіх видів цифрового контенту, включаючи текст, зображення, анімовані зображення, MPEG і набори даних
Дізнатися більше
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/19707| Назва: | Біотехнологія рослин для модуляції фармакокінетики біоактивних фітохімічних речовин |
| Інші назви: | Біотехнологія рослин для модуляції фармакокінетики біоактивних фітохімічних речовин |
| Автори: | Нароха, Н. В. |
| Дата публікації: | 2026 |
| Видавництво: | Біологія рослин та біотехнології: збірка тез VI конференції молодих учених, м.Київ |
| Короткий огляд (реферат): | У збірнику представлені тези VI конференції молодих учених «Біологія рослин та біотехнологія», присвячені сучасним дослідженням у галузях молекулярної та клітинної біології рослин, структурної та функціональної геноміки, біотехнології рослин та нанобіотехнології, а також технологіям використання рослинних ресурсів для біопалива та мікробіологічної біотехнології. |
| Опис: | Сполуки рослинного походження займають важливе місце в Переліку основних лікарських засобів ВООЗ, що відображає їх суттєву роль в глобальній фармакотерапії. Деякі з цих сполук, зокрема дигоксин та морфін, отримують з використанням традиційних методів виробництва, інші – із застосуванням сучасних біотехнологічних підходів. Наприклад, артемізинін отримують за допомогою синтетичної біології в модифікованих Saccharomyces cerevisiae, де біосинтетичний шлях рослини Artemisia annua реконструюється для отримання артемізинової кислоти, яка потім хімічно перетворюється на кінцеву сполуку (Zhao et al., 2022); вінбластин − з використанням інженерії метаболічних шляхів Catharanthus roseus у культурах мікроорганізмів, що дозволяє виробляти ключові проміжні продукти синтезу алкалоїдів, які далі зшиваються за допомогою напівсинтетичних етапів (Zhang et al., 2022); паклітаксел отримують переважно за допомогою суспензійних культур рослинних клітин видів Taxus L. у біореакторах у поєднанні з напівсинтетичним хімічним перетворенням природних попередників (Yin et al., 2024). Також із використанням біотехнології отримують попередник іринотекану - камптотецин, алкалоїд з рослин Camptotheca acuminata та Nothapodytes nimmoniana (Banadka et al, 2024). В той же час сполуки рослинного походження часто демонструють погану розчинність, низьке всмоктування в кишечнику та екстенсивний метаболізм першого проходження, що призводить до низької та варіабельної біодоступності. Швидка біотрансформація та ефлюксний транспорт ще більше знижують їх фармакотерапевтичний вплив (Rathaur and KSR, 2019; Tran, 2017). Попри те, що лікарські рослини залишаються важливим джерелом фармакологічно активних сполук, їх традиційне використання обмежується мінливістю складу, особливостями культивування та вказаними фармакокінетичними недоліками, які ускладнюють стабільність терапевтичної дії. У цьому контексті біотехнологія може покращити фармакокінетику шляхом забезпечення більш стабільних і очищених сполук, оптимізованих молекулярних форм та розробки систем доставки, що покращують абсорбцію, стабільність та системну біодоступність. |
| URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/19707 |
| ISSN: | УДК 577.21+631.52+581.17(06)+665.11 |
| Розташовується у зібраннях: | Матеріали науково-практичних конференцій кафедри хімії ліків та лікарської токсикології |
Файли цього матеріалу:
| Файл | Опис | Розмір | Формат | |
|---|---|---|---|---|
| Біологія рослин та біотехнологія.pdf | 373,35 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.