1. IRBNMU - Репозитарій Національного медичного університету імені О.О.Богомольця
  2. Фармацевтичний факультет
  3. Кафедра хімії ліків та лікарської токсикології
  4. Матеріали науково-практичних конференцій кафедри хімії ліків та лікарської токсикології
Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/19707
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorНароха, Н. В.-
dc.date.accessioned2026-06-02T08:37:57Z-
dc.date.available2026-06-02T08:37:57Z-
dc.date.issued2026-
dc.identifier.issnУДК 577.21+631.52+581.17(06)+665.11-
dc.identifier.urihttp://ir.librarynmu.com/handle/123456789/19707-
dc.descriptionСполуки рослинного походження займають важливе місце в Переліку основних лікарських засобів ВООЗ, що відображає їх суттєву роль в глобальній фармакотерапії. Деякі з цих сполук, зокрема дигоксин та морфін, отримують з використанням традиційних методів виробництва, інші – із застосуванням сучасних біотехнологічних підходів. Наприклад, артемізинін отримують за допомогою синтетичної біології в модифікованих Saccharomyces cerevisiae, де біосинтетичний шлях рослини Artemisia annua реконструюється для отримання артемізинової кислоти, яка потім хімічно перетворюється на кінцеву сполуку (Zhao et al., 2022); вінбластин − з використанням інженерії метаболічних шляхів Catharanthus roseus у культурах мікроорганізмів, що дозволяє виробляти ключові проміжні продукти синтезу алкалоїдів, які далі зшиваються за допомогою напівсинтетичних етапів (Zhang et al., 2022); паклітаксел отримують переважно за допомогою суспензійних культур рослинних клітин видів Taxus L. у біореакторах у поєднанні з напівсинтетичним хімічним перетворенням природних попередників (Yin et al., 2024). Також із використанням біотехнології отримують попередник іринотекану - камптотецин, алкалоїд з рослин Camptotheca acuminata та Nothapodytes nimmoniana (Banadka et al, 2024). В той же час сполуки рослинного походження часто демонструють погану розчинність, низьке всмоктування в кишечнику та екстенсивний метаболізм першого проходження, що призводить до низької та варіабельної біодоступності. Швидка біотрансформація та ефлюксний транспорт ще більше знижують їх фармакотерапевтичний вплив (Rathaur and KSR, 2019; Tran, 2017). Попри те, що лікарські рослини залишаються важливим джерелом фармакологічно активних сполук, їх традиційне використання обмежується мінливістю складу, особливостями культивування та вказаними фармакокінетичними недоліками, які ускладнюють стабільність терапевтичної дії. У цьому контексті біотехнологія може покращити фармакокінетику шляхом забезпечення більш стабільних і очищених сполук, оптимізованих молекулярних форм та розробки систем доставки, що покращують абсорбцію, стабільність та системну біодоступність.uk_UA
dc.description.abstractУ збірнику представлені тези VI конференції молодих учених «Біологія рослин та біотехнологія», присвячені сучасним дослідженням у галузях молекулярної та клітинної біології рослин, структурної та функціональної геноміки, біотехнології рослин та нанобіотехнології, а також технологіям використання рослинних ресурсів для біопалива та мікробіологічної біотехнології.uk_UA
dc.publisherБіологія рослин та біотехнології: збірка тез VI конференції молодих учених, м.Київuk_UA
dc.titleБіотехнологія рослин для модуляції фармакокінетики біоактивних фітохімічних речовинuk_UA
dc.title.alternativeБіотехнологія рослин для модуляції фармакокінетики біоактивних фітохімічних речовинuk_UA
dc.typeThesisuk_UA
Розташовується у зібраннях:Матеріали науково-практичних конференцій кафедри хімії ліків та лікарської токсикології

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Біологія рослин та біотехнологія.pdf373,35 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити
Показати базовий опис матеріалу Перегляд статистики


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.