Психологічна підтримка осіб схильних до соціального тривожного розладу у періоди надзвичайних ситуацій: пілотне дослідження у період пандемії COVID-19

Abstract

Соціальні обмеження у періоді пандемії COVID-19, такі як вимушеність перебування вдома, дотримання соціального дистанціювання в громадських місцях чи необхідність перейти на дистанційну роботу (навчання), очікувано підсилювали труднощі із соціальною взаємодією. Не зважаючи, що карантинні заходи пом’якшували «згубний вплив пандемії» через психологічне дистанціювання від типових стресорів соціальної взаємодії, для осіб з схильних до соціального тривожного розладу, вони сприяли закріпленню уникаючих стратегій, запобігали спростуванню дисфункційних переконань та непродуктивних очікувань. Програми психосоціальної підтримки орієнтовані на доступні та гнучкі інтервенції сприятимуть покращенню ресурсності, запобіганню надмірного дистресу в складних життєвих обставинах та рецидиву коморбідних порушень психічного здоров’я. Мета. Дослідити зміни симптомів та рівня психосоціального дисфункціонування осіб з соціальним тривожним розладом в результаті проходження онлайн програми психологічної підтримки базованої на КПТ низької інтенсивності.