Особливості впливу психосоціальних факторів на якість життя та ступінь кардіоваскулярного ризику в пацієнтів із захворюваннями нирок, які перебувають на програмному та перитонеальному діалізі

Abstract

У статті проаналізовано особливості впливу психосоціальних факторів на якість життя та ступінь кардіоваскулярного ризику в пацієнтів, які перебувають на програмному або перитонеальному діалізі. Відзначено, що з плином часу неухильно зростає кількість пацієнтів із захворюваннями нирок, які потребують замісної ниркової терапії. Термінальна ниркова недостатність і діалізна терапія призводять до серйозних змін у фізичній, психологічній і соціальній сферах. Тривалий (довічний) характер терапії, залежність від апарата «штучна нирка» або необхідність постійно проводити перитонеальний діаліз, обмеження свободи пересування, суворі дієтичні обмеження та обмеження щодо вживання рідини, інвалідизація, дефіцит спілкування, зміна зовнішності – усе це потужні стресогенні фактори, які супроводжують діалізну терапію та негативно позначаються на якості життя пацієнтів. Ці фактори індукують та підвищують кардіоваскулярний ризик у пацієнтів, які потребують діалізної терапії. Встановлено, що найбільш значущою причиною смерті пацієнтів, які перебувають на діалізній терапії, є кардіоваскулярна патологія, зокрема артеріальна гіпертензія, що обумовлює розвиток гіпертрофії лівого шлуночка серця, і, як наслідок, розвиток ішемічних уражень міокарда. Серед інших несприятливих факторів найчастіше називають вторинну анемію, гіперпаратиреоїдоз, порушення серцевого ритму та ліпідного обміну. Роль переважної більшості цих факторів у підвищенні кардіоваскулярного ризику конкретно визначена, розроблені заходи щодо мінімізації несприятливого їх впливу. Водночас значно менше досліджень з вивчення несприятливої ролі психосоціальних факторів, як складової якості життя і кардіоваскулярного ризику в пацієнтів із захворюваннями нирок, що перебувають на програмному та перитонеальному діалізі. Однак завдяки зменшенню несприятливого впливу соціальних факторів можна суттєво підвищити якість життя та подовжити його тривалість. Саме тому актуальною є розробка і видання українською мовою спеціальних анкет з вивчення якості життя діалізних пацієнтів, постійне консультування таких пацієнтів не лише спеціалістами з діалізної терапії, а й лікарями-реабілітологами і психологами з досвідом психологічної реабілітації таких пацієнтів.