Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/1838
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorСтець, Микола Мирославович-
dc.contributor.authorЧерненко, В'ячеслав Михайлович-
dc.date.accessioned2020-02-18T10:34:58Z-
dc.date.available2020-02-18T10:34:58Z-
dc.date.issued2018-
dc.identifier.issn1681–2778-
dc.identifier.urihttp://ir.librarynmu.com/handle/123456789/1838-
dc.description.abstractМета роботи: встановити додаткові діагностичні критерії діагностики гострого апендициту у вагітних для оптимізації лікування даної патології. Матеріали і методи. В період із 2004 до 2012 р. у хірургічне відділення міської клінічної лікарні № 1, № 3 м. Києва було госпіталізовано 864 вагітні жінки, які були розділені на досліджувану (n=473) та контрольну (n=391) групи. Найчастіше зустрічався ГА – 258 (29,8 %) від усіх випадків госпіталізації. В процесі обстеження поряд із загальноприйнятими дослідженнями вивчалися гематологічні, цитологічні та імунологічні показники у вагітних із діагнозом гострий апендицит. Для оцінки патогенетичних механізмів формування запальної реакції у вагітних досліджуваної групи, а також для можливості проведення диференційної діагностики та проведення раннього прогнозування ускладнень проводили дослідження активності функціонування неспецифічної резистентності та імунологічної реактивності: НСТ-тест, визначення рівнів Ig M, Ig G, Ig E, Ig A, ПРК (прокальцитоніну), Il β-1, ФНП (фактор некрозу пухлини). Результати досліджень та їх обговорення.При проведенні біохімічних досліджень для встановлення типових додаткових маркерів ГА у вагітних ми встановили, що у пацієнтів спостерігаються ознаки розвитку ендотоксикозу, пов’язані з накопиченням токсинів мікробного походження (ТЗН), декомпенсацією функціональної активності фагоцитуючих клітин – нейтрофільних гранулоцитів (індекс стимуляції) та токсинозв’язуючої та біосентизуючої здатності печінки, коефіцієнт де Рітіса, наявність кріоглобулінів. При цьому встановлено, що у пацієнтів другої клінічною групи дані тенденції були більш виразні. Визначено, що у пацієнтів обох клінічних груп проявляють такі ознаки запальної відповіді, як підвищення концентрації основних запальних медіаторів – Іл-1 та ФНП відносно значень здорових осіб. Встановлено, що в другій основній клінічній групі данні зміни були більш виразні, що свідчить про значну активність запальних реакцій. При цьому компенсуюча дія протизапальних медіаторів була знижена, що може бути причиною декомпенсованої реакції та причиною розвитку ризику системної запальної відповіді.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherШПИТАЛЬНА ХІРУРГІЯ. Журнал імені Л. Я. Ковальчукаuk_UA
dc.relation.ispartofseries2018. № 1;-
dc.subjectгострий апендицитuk_UA
dc.subjectбіохімічні маркериuk_UA
dc.subjectвагітніuk_UA
dc.titleДіагностичні резерви деталізації гострого апендициту у вагітнихuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри загальної хірургії №2



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.