Стан біоценозу піхви у вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій

Abstract

В статті наведені результати проспективного клінічного обстеження жінок з обтяженим неплідністю анамнезом, вагітність у яких настала в результаті застосування допоміжних репродуктивних технологій. Мета дослідження. Вивчити в динаміці вагітності особливості стану біоценозу піхви у вагітних після ДРТ для вдосконалення тактики антенатального спостереження та профілактики акушерських і перинатальних ускладнень. Матеріали та методи дослідження. Для досягнення поставленої мети комплексно обстежено 299 вагітних жінок, які розподілились наступним чином – до основної групи увійшли 249 жінок, вагітність яких настала в результаті застосування ДРТ, котрі розподілено на три групи, в залежності від фактору, який спричинив неплідність. До першої групи увійшли 94 жінок з трубно-перитонеальним фактором безпліддя, другу групу сформували 87 жінок з ендокринним фактором безпліддя, до третьої групи включено 68 жінок, безпліддя яких обумовлено чоловічим фактором. Контрольну групу склали 50 вагітних з спонтанним настання вагітності та її фізіологічним перебігом, що ставали на облік по вагітності у терміни 6-8 тижнів. Вагітним обстежених груп проводились визначення pH вагінального вмісту, проведення амінного тесту, бактеріальний скринінг піхвового вмісту, обстеження на наявність інфекцій, що передаються статевим шляхом та TORCH-інфекції. Результати дослідження та їх обговорення. У вагітних І та ІІ групи з високою частотою зареєстровано прояви бактеріального вагінозу - 28,7% (27 випадків) та 19,5% (17 випадків) відповідно і достовірно відрізнявся від показника вагітних контрольної групи (р ˂ 0,05). Аеробний вагініт, пов'язаний з активною проліфірацією умовно-патогенної аеробної мікрофлори, виявлено у 39,4% вагітних. Бактеріологічне обстеження вагітних І групи свідчить, що в спектрі виділеної мікрофлори мікроаерофіли – Gardnerela vaginalis та Atopobium vaginae найчастіше знаходились в асоціаціях з Mobiluncus та окремими представниками аеробної мікрофлори (S. faecalis, E. coli, Klebsiella spp.). Слід відзначити, що стан мікроекології статевих шляхів у вагітних основних груп характеризувався суттєвим зростанням в складі аеробного спектру мікрофлори показників висіву аеробних умовно-патогенних мікроорганізмів з патогенними властивостями (гемоліз, плазмокоагуляція, ліцитіназна активність). Зокрема, у цих жінок зареєстровано підвищення частоти та концентрації стафілококів, стрептококів та ешеріхій з гемолітичними властивостями. Висновки. Для жінок, вагітність у яких настала в результаті застосування лікувальних циклів ДРТ, як скринінговий метод відбору вагітних для поглибленого культурального обстеження вагінального біотопу доцільно рутинно використовувати тест-смужки для визначення рН-піхвового вмісту. При рН ˃ 4,4, крім мікроскопії піхвових мазків для визначення ступеня активації лейкоцитарної реакції, доцільно проводити амінний тест, бактеріологічне дослідження з обов’язковим кількісним визначенням концентрації виявлених агентів, а також посів з метою визначення анаеробної мікрофлори.