Характеристика скополамін- та триметілтін-індукованих деменцій альцгеймеровського типу

Abstract

Хвороба Альцгеймера є найбільш частою формою деменції та глобальною проблемою, що дедалі загострюється. У всьому світі близько 50 мільйонів людей живуть з деменцією, і, за прогнозами, до 2050 року це число збільшиться до 135-152 мільйонів. Опис різних схем введення триметілтіну та скополаміну для індукції морфологічних ознак альцгеймер-подібної деменції та характеристика молекулярних змін при даних видах експериментальних деменцій. Проаналізовано більше 55 літературних джерел за темою даної наукової роботи. Для аналізу були використані оглядові та експериментальні наукові статті з баз даних Google Academy та PubMed. Скополамін є антагоністом мускаринових рецепторів, що перешкоджає\блокує холінергічну передачу ацетилхоліну, викликаючи конкурентний антагонізм до мускаринових рецепторів останніх. При даному виді експериментальної деменції повідомляється про порушення регуляції роботи холінергічної системи зі зниженням рівнів ацетилхоліну та сприяє зниженню кількості інших нейромедіаторів, які наряду з ацетиліхоліном, здатні впливати на пам’ять та навчання (глутамату, допаміну, норепінефрину). Скополамін сприяє синаптичній дисфункції та призводить до окислювального пошкодження тканини гіпокампу зі зниженням кількості ендогенних антиоксидантних медіаторів. У щурів з скополамін-індукованою деменцією спостерігаються більш високі рівні прозапальних цитокінів у гіпокампі та активація гліальних клітин. Триметілтін (триметілолово хлорид, триметілтілолово) належить до сімейства оловоорганічних сполук з потужним нейротоксичним ефектом, що обумовлює дегенерацію нейронів центральної нервової системи у людини та гризунів. Патогенний вплив триметілтіну є спільним для більшості нейродегенеративних розладів: порушення синаптичної пластичності, окислювальний стрес, пошкодження мітохондрій, перевантаження внутрішньоклітинного кальцію та ексайтотоксичність глутамату, що загалом призводить до як некротичної, так і апоптичної загибелі клітин головного мозку. Введення скополаміну та триметілтіну експериментальним тваринам ініціює появу альцгеймер-подібних морфологічних ознак в головному мозку. Молекулярні механізми обох моделей схожі та включають порушення регуляції роботи холінергічної системи мозку, синаптичну та мітохондріальну дисфункції, окислювальне пошкодження та запальні зміни головного мозку, порушення нейрогенезу та активацію апоптозу тощо. Моделювання хвороби Альцгеймера з використанням скополаміну або триметілтіну є ефективним, технічно не складним та може бути рекомендованим для оцінки ефективності нових методів лікування хвороби Альцгеймера на до клінічному етапі.