The main principles of neuroscience in the context of a “brain-friendly” approach to teaching foreign languages

Abstract

This article considers and systematizes the basic principles of neuroscience and points to their practical application in teaching foreign languages in higher education in the context of a new “brain-friendly” approach based on the concept of neurolanguage coaching. The basic principles of neuroscience, which are constants in neurolanguage, are also generalized. The examples of the usage of neuroscientific principles are given, which become key principles in the formation of a modern approach to teaching foreign languages. The concept of “neurolanguage coaching” is revealed and how the understanding of our brain can serve to optimize the learning process.The relevance of the topic is due to the fact that only understanding how “our brain actually learns” gives foreign language teachers the opportunity to improve the level of foreign language teaching and make the teaching process naturally effective. Neuroscience, and mainly practical research in this area helps us to better understand the problems that arise when teaching a foreign language both in a group (in the classroom) and individually with each student. Accordingly, knowing exactly how our brain works, “how it learns” gives us the opportunity to form a so-called “brain-friendly” approach to teaching a language. The latest research in this area, which we relied on in our article is the study of the founder of the method “Neurolanguage coaching” Rachel Paling, neuroscience research “language socialization” by M. Lieberman, the work of Professor C. Kelly, practical research conducted at the University of Southampton and others. Generalizing the key principles of neuroscience and applying them in practice in the context of a “brain-friendly” approach, gives us the opportunity to improve our teaching skills and make our own discoveries in the field of teaching. У цій статті розглянуто та систематизовано основні принципи нейронауки, вказано на їхнє практичне застосування під час викладання іноземних мов у вищих навчальних закладах у контексті нового «дружнього до мозку» підходу, який ґрунтується на концепції нейромовного коучингу. Також узагальнено основні принципи нейронауки, що є константами в нейромові. Наведено приклади використання нейронаукових принципів, які стають ключовими засадами у формуванні сучасного підходу до викладання іноземних мов. Розкрито поняття «нейромовний коучинг» та як розуміння нашого мозку може служити. для оптимізації навчального процесу. Сьогодення ставить багато викликів педагогам, а особливо викладачам іноземних мов. Змінюються не лише підходи до викладання мов, а й самі студенти, які стають більш свідомі практичного значення вивчення іноземної мови та переваг, які вони отримують у майбутньому, добре володіючи англійською чи то іншою важливою іноземною мовою. Актуальність теми зумовлена тим, що розуміння того, як насправді «вчиться наш мозок», дає змогу викладачам іноземних мов покращити рівень викладання іноземних мов та зробити процес викладання невимушено ефективним. Нейронаука, а власне практичні дослідження в цій галузі допомагають нам якнайкраще зрозуміти проблеми, що виникають у нас під час викладання іноземної мови як у групі (в аудиторії), так і індивідуально з кожним студентом. Відповідно, знання того, як саме працює наш мозок, «як він вчиться», дає нам змогу сформувати так званий підхід, який є «дружнім» щодо нашого розуму (“brain- friendly approach). Найновіші дослідження в цій галузі, на які ми спиралися в нашій статті, – це дослідження засновниці методу “Neurolanguage coaching” Рейчел Пелінг, нейронаукові дослідження «мовної соціалізації» М. Лібермана, роботи професора К. Келлі, практичні дослідження, проведені в університеті Саутгемптона та ін.