Психологічна вразливість та резильєнтність українських студентів в умовах тривалого травматичного стресу війни

Abstract

Анотація. У статті проаналізована проблема впливу тривалого травматичного стресу війни на психічне здоров’я та професіогенез студентів-медиків. Особлива увага зосереджена на формуванні резильєнтності до стресових умов як запоруці збереження ментального здоров’я. Зокрема, проаналізовано наслідки впливу тривалого травматичного стресу на психічне здоров’я людини, виявлено фактори, що визначають високий рівень психічної травматизації під час війни. Отримані результати доводять значний вплив тривалого травматичного стресу війни на ментальне здоров’я студентів-медиків. Високий рівень стресу та тривожності притаманний майже 70% респондентів, що негативно впливає на їх академічну успішність. З’ясовано, що найбільш характерними симптомами впливу тривалого травматичного стресу війни є: фізіологічне та психічне виснаження, хронічна втома; соціальна ізоляція; висока тривожність та занепокоєння; порушення когнітивних функцій, моційна нестабільність, порушення сну або безсоння; порушення харчової поведінки, психосоматичні порушення. Отримані результати засвідчують, що факторами підвищеної вразливості людини до стресу, які не пов’язані з травмуючою подією, є молодий вік, жіноча стать, низький соціально-економічний статус, наявність попереднього психотравмувального досвіду, відсутність соціально-психологічної підтримки, обмеженість доступу до ресурсів подолання стресу Розширення доступу студентів до психологічної допомоги, надання їм підтримки в освітньому процесі та формування психологічної компетентності є важливими складовими для розвитку резильєнтності та турботи про психічне здоров’я.