Специфіка когнітивних дисфункцій у контексті постковідного синдрому у пацієнтів з гострими цереброваскулярними ураженнями

Abstract

Резюме. У статті проаналізовано специфіку когнітивних дисфункцій у пацієнтів з гострими цереброваскулярними ураженнями в контексті постковідного синдрому та розробку методик оцінки їх впливу на якість життя. Розглянуто наукові дослідження вчених, які аналізують динаміку когнітивних функцій залежно від тяжкості COVID-19, методів вентиляційної терапії та віку пацієнтів. Також було виявлено, що гострі та хронічні стреси, пов’язані з COVID-19, можуть впливати на активацію запальних процесів та погіршувати симптоми депресії. Проведено дослідження за допомогою низки нейропсихологічних тестів, включно з короткою шкалою оцінки психічного статусу (MMSE), Монреальською шкалою оцінки когнітивних функцій (MoCA), методикою 10 слів, таблицями Шульте, тестом заучування парних взаємопов’язаних слів (PALT), що дозволило комплексно оцінити когнітивні порушення та визначити їх вплив на якість життя пацієнтів. Визначено, що пацієнти з цереброваскулярними захворюваннями (ЦВЗ), які одужали після COVID-19, мають помірні до виражених когнітивні порушення порівняно з контрольною групою. Особливо часто порушувалися увага та виконавчі функції, тоді як відстрочена та розпізнавальна пам’ять постраждали менше. Аналіз за допомогою шкал MMSE та MoCA підтвердив вищу чутливість MoCA для виявлення незначних змін у когнітивному функціонуванні, що допомагає в діагностиці когнітивних порушень у пацієнтів з ЦВЗ після COVID-19. Відзначено необхідність тривалого моніторингу та своєчасного лікування когнітивних порушень, оскільки більшість пацієнтів продовжували виявляти когнітивні дисфункції протягом шести місяців після одужання. Результати дослідження вказують на потребу у подальших дослідженнях для оцінки довготривалого впливу SARS-CoV-2 на когнітивні функції та розробці ефективних лікувальних стратегій з використанням нейропсихологічної підтримки і когнітивних тренувань.