Коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) або прееклампсія: патоморфологічна диференційна діагностика змін плаценти

Abstract

Реферат. Коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) або прееклампсія: патоморфологічна диференційна діагностика змін плаценти. Савчук Т.В., Лещенко І.В. Коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) і прееклампсія (ПЕ) мають спільні клінічні та патоморфологічні прояви, що створює діагностичну проблему. Метою дослідження було визначити патоморфологічні зміни плаценти, діагностично значущі для COVID-19 та прееклампсії. Досліджували плаценту при доношеній вагітності при COVID-19 у матері – І група, n=80 (підгрупа І.1 – COVID-19 на 19-34 тижнях гестації, n=48; підгрупа І.2 – COVID-19 на 35-40 тижнях, n=32), плаценту при ПЕ (n=30) – ІІ група (підгрупа ІІ.1 –при ПЕ легкого ступеня; підгрупа ІІ.2 – при середньому та тяжкому ступені ПЕ) та плаценту групи порівняння, n=40. Застосовувалися макроскопічний, мікроскопічний, імуногістохімічний, морфометричний та статистичний методи дослідження. Плаценту основних груп характеризували дисциркуляторні розлади. Плaцентит був нaявний виключно в І групі. Артеріолосклероз з облітерацією просвіту судин виявлявся переважно в ІІ групі та був зумовлений гіалінозом стінки артеріол: ІІ.1 –75% (95%ДІ: 49,5%-93,5%), ІІ.2 – 100% (95%ДІ: 87,3%-100%) проти 25% (95%ДІ: 13,6%-38,4%) у І.1, де він був спричинений проліферацією гладком’язових клітин стінки артеріоли з подальшим фіброзом, та не зустрічався у І.2. Зменшення кількості термінaльних ворсин хоріонa виявлялося в І.1 та ІІ.2: 16,6 [10; 25] та 12,8 [12; 14] відповідно, що пояснювалося затримкою дозрівання ворсин хоріона, спричиненою ураженням судин стовбурових ворсин. Плаценту І.2 відрізняв набряк строми термінальних ворсин, що призводило до стиснення судин ззовні зі зменшенням їх відсотка у ворсині – 26,9% [20,9%; 35,6%]. Зменшення відсотка судин у ІІ.2 – 29,0% [25,6%; 34,2%] було пов’язано з фіброзуванням строми ворсини хоріона. Цей показник достовірно відрізнявся (р<0,0001) від І.1 та ІІ.1: 45,2% [40,9%; 48,3%] та 57,6% [50,2%; 64,1%] відповідно, та групи порівняння: 67,8% [58,78%; 73,7%]. Компенсаторні прояви – збільшення синцитіальних вузликів відмічалися в І.2 та ІІ.1, щільність яких становила 12,8 [11; 14] та 9,1 [8; 10] відповідно проти 5,7 [5; 7] у групі порівняння. Зменшення відсотка міжворсинчастого простору виявлялося в І.2 та ІІ.1: 26,0% [20,7%; 33,8%] та 29,2% [18,9%; 42,2%] відповідно проти 44,9% [40,5%; 49,6%] у групі порівняння; р<0,0001. Плацентит – основна патоморфологічна відмінність змін плаценти при COVID-19 від ПЕ. Патоморфологічні зміни плаценти в гострому періоді COVID-19 та при прееклампсії легкого ступеня при відмінностях патогенезу захворювань мали спільні риси: порушення мікроциркуляції; збільшення кількості синцитіальних вузликів як прояв компенсації при зменшенні відсотка міжворсинчастого простору (при COVID-19 спричинений набряком строми ворсин хоріона, а при прееклампсії зумовлений ангіоматозом термінальних ворсин). Зміни плаценти при прееклампсії середнього та тяжкого ступеня, проявами якої були інфаркти, артеріолосклероз, затримка дозрівання плаценти (гіпоплазія термінальних ворсин хоріона), подібні до змін при COVID-19 у матері в другому триместрі гестації.