Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/16282
Назва: | Порівняльна літолітична активність деяких харчових та лікарських рослин |
Інші назви: | COMPARATIVE LITHOLYTIC ACTIVITY OF SOME EDIBLE AND MEDICINAL PLANTS |
Автори: | Мегалінська, Г. Панчук, О. Білик, Ж. Желтовська, Н. Білик, В. |
Ключові слова: | сечокам’яна хвороба, літолітичні властивості, оксалати, урати, фосфати, харчові та лікарські рослини. |
Дата публікації: | 2024 |
Видавництво: | Сучасна медицина, фармація та психологічне здоров’я |
Бібліографічний опис: | Мегалінська Г., Панчук О., Білик Ж., Желтовська Н., Білик В. Порівняльна літолітична активність деяких харчових та лікарських рослин. Сучасна медицина, фармація та психологічне здоров’я. 2024. Випуск 4 (18). C. 98-103. https://doi.org/10.32689/2663-0672-2024-4-15 |
Короткий огляд (реферат): | Метою представленого дослідження було вивчення літолітичної активності трьох груп рослинної сировини, яка найбільш часто зустрічається в побуті людини. Це лікарські рослини: марена фарбувальна (Rubia tinctórum L.), пирій повзучій (Elymus repens L.); пряно-ароматичні рослини: перець чорний (Piper nigrum L.), м’ята перцева (Mentha piperita L.), імбир лікарський (Zingiber officinale Rosc.) та плодові рослини – горобина звичайна (Sorbus aucuparia L.), суниця лісова (Fragaria vesca L.), обліпихи крушиновидна (Hippophaё rhamnoides L.) та груша звичайна (Pyrus communis L.). Методологія. Склад каменів, видалених ендоскопічно в інституті урології ім. О.Ф. Возіанова, вивчався методом інфрачервоної спектроскопії. Швидкість розчинення конкрементів вивчалась методом Ячі Л., Беніс С. – шляхом експозиції конкрементів в лектиновмісному екстракті рослин in vitro під контролем зміни маси останніх. Наукова новизна. Вперше досліджено динаміку розчинення фосфатів, уратів, оксалатів в лектиновмісних екстрактах деяких представників трьох груп рослин in vitro. Висновки. Проведене дослідження дозволяє припустити, що прийом марени фарбувальної на фоні харчування їжею з великою кількістю перцю чорного та м’яти перцевої може бути профілактичними засобами при оксалатонурії. Під час уратонурії виправданим може бути застосування чаю з марени фарбувальної на фоні харчування їжею з харчовою добавкою м’яти перцевої та плодів обліпихи та суниць. Механізм впливу екстрактів рослинної сировини на зменшення маси конкрементів можна пов’язати з процесом утворення хелатних сполук з кальцієм. Хелатоутворюючою функцією можуть володіти поліфенольні сполуки. У випадку фосфатонурії доцільним є прийом чаю з марени фарбувальної та використання харчової добавки – імбир лікарський та плодів обліпихи і суниці. |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/16282 |
ISSN: | DOI https://doi.org/10.32689/2663-0672-2024-4-15 |
Розташовується у зібраннях: | Наукові публікації кафедри біології |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Мегалінська Г., Панчук О., Білик Ж. та ін..pdf | 610,88 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.