Договір про надання маркетингових послуг, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу: досвід України та світові тенденції

Abstract

У статті проаналізований досвід України та світові тенденції щодо правового регулювання договору про надання маркетингових послуг, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу. Встановлено, що укладення договорів з надання маркетингових послуг, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу впливає на просування лікарських засобів, а також є тим важелем впливу, який допомагає збільшувати прибуток виробників лікарських засобів за результатом їх реалізації. Запропоновано визначення договору про надання маркетингових послуг, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу в sensu lato як домовленості між суб’єктами господарювання, які є виробниками або імпортерами лікарських засобів та аптеками (у тому числі аптечними мережами), щодо здійснення комплексу визначених у договорі та не заборонених законодавством заходів з метою стимулювання та збільшення, чи покращення ефективності реалізації лікарських засобів у місцях роздрібної торгівлі лікарськими засобами споживачу, та з метою формування обізнаності медичних та фармацевтичних працівників, а також фахівців з реабілітації у такому лікарському засобі. Проведене порівняльне дослідження досвіду України, США та ЄС з питань правового регулювання маркетингу лікарських засобів. Визначено співвідношення поняття «реклама» та «промоція» лікарських засобів залежно від суб’єктів, на яких спрямований інформаційний вплив. Аргументується, що оскільки Україна зобов’язалась гармонізувати своє законодавство до європейських стандартів, підхід, використаний вітчизняним законодавцем щодо встановлення заборони на укладення договорів про надання маркетингових послуг, пов’язаних з реалізацією лікарських засобів кінцевому споживачу потребує певного доопрацювання в напрямку синхронізації з європейськими стандартами. Оскільки споживач – це фізична особа, яка не володіє спеціальними знаннями у сфері охорони здоров’я та фармації, його довіра до медичного чи фармацевтичного працівника, або фахівця з реабілітації часто є вирішальним фактором, який спонукає придбавати лікарський засіб. То ж будь-які «маніпуляції» впливу на зазначених осіб повинні бути суворо регламентовані та контрольовані регулятором ринку.