Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/15665
Назва: Вплив гіповітамінозу D на активність Р-65 субодиниці ядерного фактору KB у патогенезі плацентарної дисфункції
Інші назви: THE IMPACT OF VITAMIN D DEFICIENCY ON P65 NF-KB ACTIVITY IN THE PATHOGEN-
Автори: Поладич, І. В.
Ключові слова: Р65 NF-kB, гіповітаміноз D, вагітність, плацентарна дисфункція.
Дата публікації: 2024
Короткий огляд (реферат): Ціль: вивчити роль вітаміну D в активації ядерного фактору kB (NF-kB), як чинника розвитку плацентарних порушень. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 135 жінок, які спостерігалися та народжували в КНП «Перинатальний центр м. Київ». Дослідження проведено за типом «випадок–контроль» із залученням 105 вагітних жінок основної групи з плацентарною дисфункцією (І група – 70 жінок з дефіцитом вітаміну D менше 20 нг/мл, ІІ група – 35 жінок з дефіцитом вітаміну D від 20 до 30 нг/мл) та 30 жінок контрольної групи з фізіологічним перебігом вагітності та нормальними терміновими пологами без ускладнень. Методом імуноферментного аналізу у крові вагітних визначали концентрацію 25(ОН)D, використовуючи набір реагентів Monobind (США) та мікропланшетний зчитувач Sinnova ER 500 (Китай). Визначення р65 NF-kB проводили методом імуноферментного аналізу RayBio Human Procalcitonin ELISA (RayBiotech, Inc. США) використовували набір Phospho-NF-kB P65 (Ser536) та Total NF-kB P65 ELISA Kit. Статистичну обробку даних виконували за допомогою програм MedStat v.5.2 та EZR v.3.4.1. Спочатку перевіряли нормальність розподілу отриманих даних із використанням критерію Шапіро–Уїлка, після чого застосовували метод множинних порівнянь за ранговим однофакторним аналізом Крускала–Волліса. Статистичну значущість визначали при р < 0,05. Результати. Дослідження виявило достовірну різницю у рівнях загального та фосфорильованого білка p65 NFkB між групами вагітних з дефіцитом вітаміну D та контрольною групою (р<0,05). У вагітних з дефіцитом вітаміну D значно підвищувалися рівні загального p65 NF-kB (медіана 69,5 пг/мл) і його активованої форми, що свідчить про активацію запальних процесів у плаценті. Клінічні прояви плацентарної дисфункції, такі як затримка росту плода, прееклампсія і передчасні пологи, спостерігалися у третини жінок із дефіцитом вітаміну D. Це супроводжувалося змінами гормональної функції плаценти (зниження прогестерону та стабілізація плацентарного лактогену) і морфологічними ознаками плацентарних порушень. Підвищення активності p65 NF-kB було найвищим у жінок із плацентарними порушеннями, зокрема прееклампсією, затримкою росту плода та передчасними пологами, що свідчить про зв'язок між дефіцитом вітаміну D та запаленням у плаценті. Висновок. При рівні вітаміну D нижче 20 нг/мл спостерігається активація фактора р65 NF-kB, що асоціюється з плацентарною дисфункцією незалежно від перебігу вагітності. Це підтверджує роль дефіциту вітаміну D у процесі активації NF-kB та виникненні плацентарних порушень.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/15665
ISSN: УДК 618.36-008.6-092:616-008.9:577.161.2]-071
DOI: https://doi.org/10.32345/2664-4738.4.2024.04
Розташовується у зібраннях:2024 Медична наука України №4

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
4_2024_4.pdf165,38 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.