Маркери антибіотикорезистентності – необхідний інструмент багатьох клінічних напрямків. Огляд літератури

Abstract

Антибіотикорезистентність (АР) є однією з провідних і поки що далеких від вирішення проблем людства, а втілення стратегій стримування АР на різних рівнях є першочерговою задачею, оскільки вичерпаність можливостей створення нових антибіотиків є очевидною. В медичній сфері реалізація зазначеної стратегії полягає в раціональному застосуванні антибактеріальних препаратів, а також у санітарно-гігієнічному контролі розповсюдження мультирезистентних штамів. Одним із способів раціоналізації використання протимікробних агентів стало створення класифікації ВООЗ AWaRe, метою якої є розширення використання антибіотиків вузького спектра й обмеження нецільового застосування груп резерву та препаратів, до яких стрімко зростає резистентність. Реалізація цих задач неможлива без застосування мікробіологічних досліджень. Лабораторна діагностика причин інфекційних процесів була суттєво вдосконалена – автоматизація процесів, доступність рутинного визначення маркерів резистентності. В огляді представлені основні механізми розвитку АР розповсюдженими патогенами та можливість їх відображення у маркерах резистентності. Важливою подією 2020 року стало створення Американським товариством інфекційних хвороб (IDSA) клінічних настанов з лікування інфекційно-запальних процесів, викликаних поширеними мультирезистентними грам-негативними бактеріями. На відміну від попередніх клінічних настанов, у цій призначення антибактеріальних препаратів у першу чергу ґрунтується на інформації про маркери резистентності, антибіотикочутливість, а також на локалізації інфекції. Метою клінічних настанов IDSA-2020 є допомога клініцистам у прийнятті рішень в лікуванні інфекцій, спричинених бактеріями роду Enterobacteriaceae, що продукують β-лактамази розширеного спектра або карбапенемази, а також мультирезистентної Pseudomonas аeruginosa. В огляді представлені основні положення зазначеної клінічної настанови. Ефективне лікування інфекцій, викликаних антибіотикорезистентними мікроорганізмами, можливе при застосуванні сучасних мікробіологічних методів згідно із заснованими на доказах клінічними настановами. Автоматизовані системи мікробіологічних досліджень значно розширюють клінічні можливості ефективного лікування інфекційно-запальних процесів і епідеміологічного контролю резистентних штамів.