Епідеміологічні та клінічні тенденції інфекцій, що передаються статевим шляхом. Огляд літератури

Abstract

У статті представлені сучасні дані щодо епідеміологічних тенденцій, патогенезу, механізмів персистенції та набуття антибіотикорезистентності найбільш розповсюджених інфекцій, що передаються статевим шляхом (ІПСШ): хламідійної інфекції, гонореї, трихомоніазу. Також представлені дані щодо частоти виявлення хламідійної інфекції, гонореї, трихомоніазу в МЛ «ДІЛА» за 2018–2020 рр. Проведений аналіз епідеміологічних і мікробіологічних досліджень свідчить про значне зростання частоти ІПСШ в країнах з високим економічним розвитком і необхідність постійного перегляду діагностичних і лікувальних підходів з урахуванням нових даних про фізіологію збудників, механізми та рівні антибіотикорезистентності, можливості лабораторної діагностики. Результати аналізу даних досліджень МЛ «ДІЛА» щодо частоти виявлення зазначених збудників ІПСШ збігаються зі світовими тенденціями зростання розповсюдженості хламідійної та гонорейної інфекцій. В той же час аналіз даних МЛ «ДІЛА» продемонстрував цікавий з клінічної точки зору феномен наявності двох піків частоти інфікування ІПСШ у жінок: першого – в 21–25 років, і другого – в 51–55 років. У сучасних умовах клінічні прояви ІПСШ дедалі більше втрачають свої типові ознаки, що свідчить про необхідність лабораторного пошуку всіх розповсюджених в даному регіоні ІПСШ. Знання про етіологічний фактор запального процесу дозволяє вибрати правильну тактику антибіотикотерапії і профілактувати подальший розвиток антибіотикорезистентності. В статті представлено дані щодо різних методів лабораторної діагностики ІПСШ. Регулярні візити жінок для проведення скринінгу на рак шийки матки є гарною можливістю для проведення скринінгу на ІПСШ. Можливість визначення ІПСШ в біоматеріалі рідинної цитології робить цю опцію більш доступною. Таким чином, оскільки вакцини від поширених бактеріальних і протозойних збудників ІПСШ поки що не розроблені, пропаганда гігієни статевої поведінки та вчасне виявлення інфікованих в ході обстеження або скринінгу з подальшим етіопатогенетичним лікуванням складають основу системи боротьби з розповсюдженням ІПСШ та їх наслідків.