Актуальні питання організації медичної допомоги в Україні. Додипломна та післядипломна медична освіта.

Abstract

Війни та триваюча пандемія COVID-19 вкрай негативно впливають захворюваність і смертність дитячого населення. Мета дослідження – проаналізувати вплив війни та наслідків пандемії COVID-19 на динаміку коефіцієнта малюкової смертності разом із її складовими в Україні з 2020 по 2023 рік. Матеріали та методи дослідження. Проведений ретроспективний аналіз і оцінка малюкової смертності та її складових в Україні з 2020 по 2023 рр. за даними галузевої статистики ДУ «Центр громадського здоров’я МОЗ України». Застосовано методи системного підходу, статистичної обробки даних, епідеміологічного аналізу, графічного зображення. Результати та їх обговорення. У 2023 році після трьох років пандемії COVID-19 та на тлі триваючого російського вторгнення в Україні відбулось зростання показника малюкової смертності до 7,45 ‰ або на 11,69 % у порівнянні з 2020 роком. Зазначене зростання відбулось переважно за рахунок підвищення рівня постнеонатальної смертності та пізньої неонатальної смертності у нинішніх умовах у порівнянні з ранньою неонатальною смертністю. Окремі стани, що виникають у перинатальному періоді, уроджені аномалії (вади розвитку), деформації та хромосомні порушення, захворювання органів дихання, передусім гострі респіраторні захворювання верхніх дихальних шляхів, пневмонія, грип, деякі інфекційні та паразитарні хвороби та хвороби нервової системи є основними причинами смертності дітей першого року життя у 2023 році. У структурі малюкової смерті за останні 4 роки суттєво зросла питома вага випадків смертності дітей у віці до 1-го року життя від інфекційних та паразитарних хвороб, хвороб органів дихання та зовнішніх причин (травми, отруєння, нещасні випадки), хвороб нервової системи та хвороб системи кровообігу, що, у тому числі, може бути наслідком як прямого, так і опосередкованого синергічного впливу війни та пандемії COVID-19. Найвищі показники малюкової смертності спостерігались у Херсонській (28,27 ‰), Закарпатській (11,5 ‰), Дніпропетровській (9,29 ‰), Кіровоградській (9,19 ‰), Донецькій (9,12 ‰), Житомирській (8,93 ‰) та Чернігівській (8,71 ‰) областях, що може свідчити про недостатній рівень забезпеченості кадрами і ресурсами педіатричної служби, зокрема як наслідок війни. Вкрай тривожним фактом є зростання на 11,5 % смертності дітей першого року життя поза стаціонаром у порівнянні з 2020 роком, що може бути пов’язано з погіршенням доступності медичної допомоги дітям через бойові дії на Сході та Півдні країни. Висновок. Після трьох років пандемії COVID-19 та на тлі триваючого російського вторгнення вУкраїні спостерігається зростанняпоказників захворюваностідітейу віцідо 1 рокутамалюкової смертностіпереважнозарахунокпостнеонатальной та пізньої неонатальної смертності у порівнянні з відносно невеликим підвищенням ранньої неонатальної смертності.