Формування цифрової компетентності майбутніх фахівців охорони здоров'я на засадах доказової педагогіки

Abstract

Актуальність: полягає в необхідності узгодженості з стейкхолдерами, галузевими та регіональними потребами ринку праці, використанням рекомендацій міжнародних організацій в охороні здоров’я (ВООЗ, ASPHER) при створенні навчальних матеріалів, необхідності застосування сучасних методик та засобів формування цифрової компетентності та удосконаленні якості освіти в умовах війни. Мета роботи: проаналізувати сучасний стан щодо застосування доказової педагогіки та цифрових рішень при розробці методичних матеріалів. Матеріали та методи дослідження: теоретичні: вивчення, аналіз і узагальнення науково-методичних джерел, європейських рекомендацій щодо застосування доказової педагогіки та цифрових рішень в медичній освіті, державних стандартів освіти, освітньої програми спеціальності “Фармація, промислова фармація”, методи системного, порівняльного аналізу; емпіричні: анкетування та порівняльний аналіз. Результати: Нами було проведено анонімне анкетування 261 респондента фармацевтичного факультету НМУ імені О.О. Богомольця. Питання стосувались щодо зручності використання підручників різних форм: паперовий, паперовий підручники з наявними QR-кодами, електронні підручники, електронні підручники з наявними QR-кодами, електронні підручники з наявними інтерактивними елементами (відео, аудіозапис, тощо). Понад 76% респондентів зазначили, що їм зручно користуватися сучасним електронними підручниками з наявними інтерактивними елементами (відео, аудіозапис, тощо). При підготовці до навчальних занять респонденти в основному використовують ноутбуки (45,2%) і смартфони (44,1%) та значно рідше комп’ютери (6,5%) та планшети (4,2%). На питання що стосувалось операційної систем якій респонденти віддають перевагу: iOS – 57, 9%, Android – 34,9%, Windows Phone – 4,2%. А також 92,3% респондентів висловили позитивне ставлення щодо можливості персоналізації книг додаванням коментарів і маркуванням тексту. Важливо зазначити, що при опануванні нової теми студентам (77%) ліпше запам’ятовується матеріал при наявності життєвих прикладів, конкретних ситуацій (матеріали що побудовані на принципах доказової педагогіки), тож на основі цього була розроблена орієнтовна структура електронного інноваційного інтерактивного підручника для самостійної роботи з дисципліни «Інформаційні технології у фармації» з можливістю персоналізації книги, додаванням коментарів і маркуванням тексту. Висновки: Нами було проаналізовано рівень задоволеності матеріально-технічним забезпеченням з дисциплін орієнтованих на формування цифрової компетентності. Визначено, яким видам навчальної літератури надають перевагу студенти різних форм навчання. З’ясовано, що навчальний матеріал опановується ліпше, за наявності наочного підкріплення доказовою базою. Проаналізовано яким гаджетам та системам на смартфонах віддають перевагу здобувачі вищої освіти. Розроблена орієнтовна структура електронного інноваційного інтерактивного підручника для самостійної роботи з дисципліни «Інформаційні технології у фармації».