Ретроспективне дослідження частоти діагностування дифузних змін паренхіми печінки за результатами радіологічних досліджень

Abstract

Поширеність хронічної патології печінки є значною і зростає в більшості країн світу. Мета: проаналізувати частоту діагностування структурних дифузних змін печінки радіологічними методами в різних статево-вікових групах дорослого населення. Матеріали та методи. Досліджено 65 570 унікальних протоколів ультразвукових досліджень та 1212 МРТ-досліджень гепатобіліарної системи пацієнтів віком 18 років і старше. При статистичному аналізі кількісних ознак проводилася перевірка розподілу показників на нормальність за критерієм Шапіро — Уїлка. Для проведення порівняння частот використаний критерій хі-квадрат. Для з’ясування зв’язку ризику виникнення дифузних змін печінки з факторними ознаками використано метод побудови моделей логістичної регресії. Для оцінки ступеня вираженості зв’язку між ознаками розраховано показник відношення шансів (ВШ) та його 95% вірогідний інтервал (ВІ). Для оцінки якості прогнозу моделі розраховано аrea under the curve (AUC) та її 95% ВІ. Рівень статистичної значущості вибраний на рівні 5 % (р = 0,05). Дослідження ухвалено локальною етичною комісією. Результати. Частота діагностування дифузних змін паренхіми печінки при ультразвуковому дослідженні у В-режимі в загальній вибірці становила 12,5 % (у жінок — 8,7 %, у чоловіків — 18,2 %). Знайдено статистично значиме збільшення (р < 0,01) шансу розвитку дифузних змін печінки за даними УЗД (ВШ = 1,01, 95% ВІ 1,01–1,02) зі збільшенням віку на кожен рік. В однофакторній моделі логістичної регресії чоловіки, за даними УЗД, мали в 2,3 раза вищі шанси розвитку дифузних змін печінки, ніж жінки (р < 0,01), AUC = 0,604 (95% ВI 0,598–0,61). У загальній вибірці пацієнтів, яким виконано МРТ гепатобіліарної системи, частота діагностування жирової інфільтрації печінки становила 37 % (95% ВІ 34,3–39,8 %). Зокрема, серед 700 жінок частота інцидентів була 34,1 % (95% ВІ 30,7–37,7 %), серед 512 чоловіків — 41,0 % (95% ВІ 36,8–45,3 %). Висновки. Частота діагностування дифузних змін печінки є достатньо високою (12,5 % за даними УЗД та 37 % за даними МРТ) і зростає з віком серед дорослого працездатного населення. З огляду на різноманіття чинників прогресування хронічних захворювань печінки та важливість виокремлення пацієнтів високого ризику розвитку цирозу печінки, потрібне широке впровадження неінвазивних діагностичних тестів, технічне дооснащення спеціалізованих закладів охорони здоров’я. Отримані дані можуть бути орієнтирами для розрахунку потреб у вторинній медичній допомозі та вдосконалення клінічних маршрутів пацієнтів.