Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/13768
Назва: Мікроциркуляція та варіабельність серцевого ритму при хронічній ішемічній хворобі серця і COVID-19
Інші назви: Impact of covid-19 on microcirculation and heart rate variability in patients with chronic coronary artery disease
Автори: Нетяженко, В. З.
Мостовиий, Є. С.
Сафонова, О. М.
Міхалєв, К. О.
Ключові слова: Хронічна ішемічна хвороба серця; COVID-19; варіабельність серцевого ритму; варіабельність інтервалу QT; мікроциркуляція; лазерна допплерівська флоуметрія.
Дата публікації: 2024
Короткий огляд (реферат): COVID-19 асоціюється з широким спектром негативних наслідків для серцево-судинної системи. Метою нашого дослідження було вивчення впливу COVID-19 на взаємозалежність змін системи мікроциркуляції та варіабельності серцевого ритму у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС). Проведено ЕКГ дослідження в 12 відведеннях, а також 24-годинне холтерівське моніторування ЕКГ і лазерну допплерівську флоуметрію (ЛДФ). Пацієнтів було поділено на 3 групи. До 1-ї групи увійшли особи з ІХС (n = 32), до 2-ї – з ІХС у поєднанні з COVID-19 (n = 35), до 3- ї – з COVID-19 (n = 35). Контролем були 30 умовно здорових осіб. Усім обстеженим визначали: показник мікроциркуляції, резерв капілярного кровотоку оклюзійної проби, а також нітрогліцеринової проби і показники вейвлет-перетворення (взаємовідношення частоти і амплітуди мікроциркуляторних коливань, що розподіляються на ендотеліальний, нейрогенний, міогенний, респіраторний та сер цевий механізми регуляції мікроциркуляції). Слід відмітити, погіршення ендотеліальної функції, за максимальною амплітудою ендотеліальних флаксмоцій, та зниження ендотелійзалежного та ендотелійнезалежного компонентів регуляції мікроциркуляції. Резерв капілярного кровотоку оклюзійної проби у пацієнтів з ІХС у поєднанні з COVID-19 був меншим, ніж у осіб з ІХС(1-ша група) і COVID-19 (3-тя група). У пацієнтів дослідних груп знижувалася загальна варіабельнысть серцевого ритму, послаблювалася парасимпатична активність, збільшувалася тривалість інтервалу QT та його варіабельність порівняно з контролем. Ці зміни були найбільш вираженими у осіб з ІХС у поєднанні з СОVID-19 за стандартним відхиленням усіх інтервалів та парасимпатичним компонентом регуляції, а також за обома характеристиками інтервалу QT. Таким чином, пацієнти з хронічною ІХС та супутнім COVID-19 разом з дисфункцією ендотелію та погіршенням венулярного відтоку, мали ознаки автономної дисрегуляції та збільшення тривалості і варіабельності інтервалу QT. Додаткове врахування характеристик мікроциркуляторного русла, варіабельності серцевого ритму та інтервалу QT є доцільним у системі обстеження таких пацієнтів.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/13768
ISSN: УДК 616.12-008.46+616.12-005.4 578.834:616.24-002.6
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри пропедевтики внутрішньої медицини №1

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Fzh-4_2024-50-62.pdf420,9 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.