Фармакологічна дія мелатоніну та можливість його застосування при лікуванні подагри та супутніх захворювань

Abstract

Розглянута проблема прогресування деяких хронічних захворювань при порушенні біосинтетичної активності пінеалоцитів епіфізу, а також розвитку мелатонінової недостатності організму. Ці дані стали основою для вивчення можливості корекції хроно-біологічних дисфункцій в організмі при подагрі та коморбідності з іншими захворюваннями. Мета дослідження. Проаналізувати можливості використання мелатоніну з метою корекції метаболічних системних порушень при подагрі та обґрунтувати використання даного гормону у якості фармакотерапевтичного засобу для лікування метаболічних і серцево-судинних захворювань. Матеріали та методи. Детальний аналіз даного питання було здійснено завдяки можливості вивчення сучасних наукових джерел фахової втчизняної та зарубіжної літератури. Основну увагу було приділено роботам, присвяченим вивченню фармакологічних і фармакотерапевтичних аспектів використання мелатоніну в експериментальних та клінічних дослідженнях, що були виконані, переважно, за останні 5-6 років. Результати. Дослідженні дані дозволили виділити три основні аспекти даної проблеми, без вирішення яких не можливо вивчити експериментально-біологічні, фармакологічні та фармакотерапевтичні обґрунтування тривалого застосування мелатоніну у клінічній практиці. У першій частині огляду було показано, що порушення мелатонінового гомеостазу суттєво впливає на патогенез подагри, особливості прогресування даного захворювання при її коморбідності з іншими патологіями. Зокрема, це стосується артеріальної гіпертензії, ожиріння, інсулінорезистентності, метаболічного синдрому, цукрового діабету 2 типу та інших. При цьому було встановлено важливу роль хронобіологічних порушень і десинхронозу у прогресуванні цих захворювань. Фармакологічне вивчення ролі мелатоніну, як важливого чинника нейро-ендокринної регуляції організму, наглядно продемонструвало суттєву роль епіфіза в організації циркадного ритму життєдіяльності організму в нормі і при патології. Доведено, що при використанні мелатоніну відбувається нормалізація патологічних процесів, що лежать в основі розвитку подагри та коморбідних захворювань. Ці дані стали основою розробки наукового обґрунтування використання мелатоніну не лише в лікуванні подагри, серцевосудинних захворювань та деяких порушених метаболічних процесів, а також для нормалізації циркадних ритмів організму пацієнтів при даних нозологіях. Висновки. У роботі представлені дані, що характеризують причини розвитку та активного прогресування подагри і деяких коморбідних захворювань із позиції порушень хронобіологічної організації функції організму. Розділи огляду присвячені вивченню фармакологічного та фармакотерапевтичного аспектів лікувальної дії гормона мелатоніну. Отримані результати підтверджують значення цього засобу у ефективному лікуванні подагри та деяких інших коморбідних захворювань і порушень обміну речовин.