Вплив активності другої сигнальної системи матері на її взаємодію з дитиною на етапі вербального розвитку сучасний контекст війни. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина

Abstract

Перехід від невербальної до вербальної комунікації у дітей відбувається під значним впливом акивності другої сигнальної системи матері. Сучасні геополітичні кризи, такі як війна в Україні, кризи в громадському здоров’ї, зокрема пост- COVID-19 синдром, посилюють материнський стрес, потенційно впливаючи на взаємодію матері та дитини, а також на розвиток дитини. Мета. Це дослідження має на меті вивчити відмінності в активності другої сигнальної системи між матерями, які повідомляють про труднощі у сприйнятті своїх дітей, і тими, хто їх не має, та зрозуміти вплив цих відмінностей на взаємодію матері та дитини на етапі вербального розвитку дитини. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 184 матері, які були розділені на дві групи: 98 матерів, які повідомили про труднощі у сприйнятті своїх дітей, і 86 матерів, які не повідомляли про такі труднощі. Для оцінки активності другої сигнальної системи за вісьмома субшкалами, що відповідають різним цитоархітектонічним полям, використовувався опитувальник «Опитувальник для оцінки активності другої сигнальної системи» (Мовно-когнітивний тест: наскільки добре ви розумієте і спілкуєтеся?) (Луньов, 2023). Для порівняння середніх балів за кожною субшкалою та загального інтегрального показника між групами були проведені незалежні вибіркові t-тести. Результати. Значущі відмінності були виявлені за всіма субшкалами та інтегральним показником, що вказує на помітні розбіжності в активності другої сигнальної системи між двома групами. Матері, які повідомляли про труднощі, показували стабільно нижчі результати, що підкреслює необхідність цілеспрямованих втручань для підтримки їхньої комунікації та взаємодії з дітьми. Обговорення. Результати дослідження підкреслюють критичну роль другої сигнальної системи у материнському сприйнятті та взаємодії з дитиною. Комбінований вплив травми, спричиненої війною, та пост- COVID-19 синдрому загострює ці проблеми, підкреслюючи необхідність комплексних програм підтримки. Результати досліджень обумовлюють важливість роботи з факторами прив’язаності поколінь та психічного здоров’я матерів для покращення стосунків між матір’ю та дитиною та сприяння здоровому розвитку дитини.