Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/13331
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Знаменська, Т. | - |
dc.contributor.author | Луньов, В. | - |
dc.contributor.author | Зброжник, Є. | - |
dc.contributor.author | Прудка, Л. | - |
dc.contributor.author | Жук, О. | - |
dc.date.accessioned | 2024-11-15T11:21:00Z | - |
dc.date.available | 2024-11-15T11:21:00Z | - |
dc.date.issued | 2024 | - |
dc.identifier.issn | 2226-1230 | - |
dc.identifier.issn | 2413-4260 | - |
dc.identifier.uri | http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/13331 | - |
dc.description.abstract | Перехід від невербальної до вербальної комунікації у дітей відбувається під значним впливом акивності другої сигнальної системи матері. Сучасні геополітичні кризи, такі як війна в Україні, кризи в громадському здоров’ї, зокрема пост- COVID-19 синдром, посилюють материнський стрес, потенційно впливаючи на взаємодію матері та дитини, а також на розвиток дитини. Мета. Це дослідження має на меті вивчити відмінності в активності другої сигнальної системи між матерями, які повідомляють про труднощі у сприйнятті своїх дітей, і тими, хто їх не має, та зрозуміти вплив цих відмінностей на взаємодію матері та дитини на етапі вербального розвитку дитини. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 184 матері, які були розділені на дві групи: 98 матерів, які повідомили про труднощі у сприйнятті своїх дітей, і 86 матерів, які не повідомляли про такі труднощі. Для оцінки активності другої сигнальної системи за вісьмома субшкалами, що відповідають різним цитоархітектонічним полям, використовувався опитувальник «Опитувальник для оцінки активності другої сигнальної системи» (Мовно-когнітивний тест: наскільки добре ви розумієте і спілкуєтеся?) (Луньов, 2023). Для порівняння середніх балів за кожною субшкалою та загального інтегрального показника між групами були проведені незалежні вибіркові t-тести. Результати. Значущі відмінності були виявлені за всіма субшкалами та інтегральним показником, що вказує на помітні розбіжності в активності другої сигнальної системи між двома групами. Матері, які повідомляли про труднощі, показували стабільно нижчі результати, що підкреслює необхідність цілеспрямованих втручань для підтримки їхньої комунікації та взаємодії з дітьми. Обговорення. Результати дослідження підкреслюють критичну роль другої сигнальної системи у материнському сприйнятті та взаємодії з дитиною. Комбінований вплив травми, спричиненої війною, та пост- COVID-19 синдрому загострює ці проблеми, підкреслюючи необхідність комплексних програм підтримки. Результати досліджень обумовлюють важливість роботи з факторами прив’язаності поколінь та психічного здоров’я матерів для покращення стосунків між матір’ю та дитиною та сприяння здоровому розвитку дитини. | uk_UA |
dc.language.iso | other | uk_UA |
dc.publisher | Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина | uk_UA |
dc.subject | друга сигнальна система, материнське сприйняття, розвиток дитини, вербальна комунікація, нейропси- хологія, вплив війни, COVID-19, взаємодія матері та дитини, когнітивний розвиток. | uk_UA |
dc.title | Вплив активності другої сигнальної системи матері на її взаємодію з дитиною на етапі вербального розвитку сучасний контекст війни. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | Наукові публікації кафедри загальної і медичної психології |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Вплив активності другої сигнальної системи матері на її взаємодію з дитиною на етапі вербального розвитку.pdf | 337,34 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.