Формування основ державної допомоги дітям, медичної освіти та науки у часи Української Держави у 1918 році (історичний огляд у констексті сучасних викликів)

Abstract

Актуальність. У оглядовій статті представлено аналіз заходів Української Держави за часів Гетьмана Павла Скоропадського щодо становлення державної системи надання медичної допомоги дітям, розвитку медичної і фармацевтичної освіти і науки в Україні. Метою нашою історичного огляду є привернення уваги до заходів Уряду Української Держави Павла Скоропадського щодо становлення державної системи охорони здоров’я дітей і започаткування української медичної та фармацевтичної освіти, науки, а також проведення певних історичних аналогій з нинішнім часом. Отримані результати. За сім з половиною місяців гетьманату П. Скоропадського з 29 квітня 1918 року до 14 грудня 1918 року на території Української Держави відбувся справжній ренесанс українства, мови, освіти, зокрема медичної освіти, культури та охорони здоров’я. Задля збереження здоров’я населення та призупинення пошестей на території держави вперше в історії України 8 травня 1918 року було створене Міністерство народного здоров’я й державного опікування. Після Першої світової війни в Україні налічувалось біля ста тисяч дітей-сиріт. Отже, одними з першочергових завдань молодої Української Держави стали боротьба з безпритульністю, зниження рівня смертності дітей, особливо немовлят. Важливими складовими частинами роботи Міністерства стали створення мережі закладів щодо опіки над дітьми та підготовка потрібної кількості висококваліфікованих спеціалістів, здатних забезпечити допомогу дітям. Уся їх діяльність, якою керував видатний вчений, науковець і освітянин Овксентій Корчак-Чепурківський, спрямовувалась на боротьбу з інфекціями, особливо епідеміями тифу, «іспанки» та холери. Він же стояв біля витоків фундації Київського медичного інституту. Уряд Української Держави приділяв значну увагу вакцинації населення проти інфекційних хвороб. Для того аби залучити лікарський загал до заходів щодо розбудови охорони здоров’я Української Держави, проводилась активна співпраця Уряду країни з громадськими медичними організаціями. Висновок. Вперше в історії України були створені нормативно-правові засади функціонування основних ланок державного менеджменту охорони здоров’я, зокрема охорони материнства і дитинства, засади додипломної і піс-лядипломної медичної освіти, Української академії наук. Історичні паралелі, які можна провести із сучасністю, свідчать про пріоритетність цих питань досі.