Метаболічні зміни у пацієнтів на рак сечового міхура після реконструкції сечовивідних шляхів з використанням кишкових сегментів

Abstract

Радикальна цистектомія є золотим стандартом лікування м’язово-інвазивного раку сечового міхура. Деривація сечі шляхом ортотопічної іліонеоцистопластики є оптимальним вибором після основного етапу лікування для подальшої успішної психосоціальної та трудової реадаптації пацієнта, але недоліком використання кишкових сегментів в реконструкціях сечових шляхів є виникнення різних метаболічних змін у пацієнтів, що пов’язано з всмоктувальною здібністю слизовою кишківника токсичних речовин, що містяться в сечі. Мета – оцінити виникнення короткострокових та довгострокових метаболічних змін у пацієнтів з м’язовоінвазивним раком сечового міхура (МІРСМ) після радикальної цистектомії (РЦЕ) з подальшою ортотопічною деривацією сечі із сегментів тонкого кишківника чи формуванням ілеального кондуїту із виведенням назовні «вологої стоми».