Особливості кольпоцитологічного стану і біоценозу піхви у жінок менопаузального віку з атрофічним вагінітом

Abstract

Мета дослідження: вивчення та оцінювання кольпоцитологічного стану слизової оболонки та біоценозу піхви у жінок з атрофічним вагінітом (АВ) до застосування терапії СО2-лазером. Матеріали та методи. Проведено проспективне клініко-статистичне обстеження 160 пацієнток з АВ. Основну групу сформували з 55 жінок менопаузального віку з клінічними проявами АВ, яким призначали лише терапію із застосуванням СО2-лазера. До групи порівняння увійшли 40 жінок менопаузального віку, яким з метою корекції проявів АВ запропоновано терапію із застосуванням СО2-лазера у поєднанні з місцевою гормональною терапією – супозиторіями, до складу яких входить 0,5 мг естріолу. У контрольну групу включено 65 жінок менопаузального віку, яким запропонували терапію з місцевим застосуванням один раз на добу супозиторіїв, до складу яких входить 0,5 мг естріолу. З метою оцінювання кольпоцитологічного стану слизової оболонки піхви усім жінкам виконували гормональну кольпоцитологію за стандартною методикою. Для визначення стану піхвового середовища (рН) використовували діагностичні тест-смужки. У разі зсуву рН піхвового вмісту ≥ 4,4 проводили оцінювання ступеня чистоти піхви та кількості лейкоцитів за допомогою мікроскопічного дослідження. Для визначення наявності бактеріального вагінозу хворим з АВ проводили амінний тест. Мікробіологічні дослідження виконували за допомогою методики «Фемофлор-16». Результати. У всіх 160 (100,0 %) жінок зареєстровано гіпоестрогенний та атрофічний типи мазків. Запальний тип кольпоцитологічного мазка відзначено у 116 (72,5 %) пацієнток, цитолітичний тип – у 14 (8,6 %), змішаний тип піхвових мазків – у 30 (18,6 %) обстежених жінок. У 126 (78,6 %) жінок значення показника рН зміщувалось у лужний бік і коливалось у межах 4,9–5,6, а середнє значення становило 5,2±0,31. Бактеріоскопічний аналіз виділень демонструє, що у 83 (65,9 %) жінок з патологічними значеннями рН виявлено III ступінь чистоти піхвового мазка за Херліном. У кожної третьої – 37 (29,4%) – жінки визначали наявність грибів роду Candida. Установлено суттєве зниження кількості лактобактерій Lactobacillus spp., достатню кількість яких відзначено у 9 (10,8 %) обстежених жінок. Факультативно-анаеробні мікроорганізми виявлено у 34 (40,6 %) жінок з АВ. На першому місці серед виявлених мікроорганізмів знаходилась облігатно-анаеробна мікрофлора – Gardnerella vaginalis у поєднанні з Prevotella bivia та Porphyromonas spp., яку виявляли у 23 (27,7 %) жінок, на другому місці за поширеністю – Mobiluncus spp. в асоціації з Corynebacterium spp., які виявляли у 18 (21,7 %), на третьому місці – Atopobium vaginea, який діагностували у 10 (12,0%) обстежених жінок. Якісний аналіз результатів культурального дослідження демонструє високий рівень висіву факультативноанаеробних та облігатно-анаеробних мікроорганізмів у жінок з АВ, кількісне значення яких сягало lg 3,1 – lg 3,9 КУО/мл і lg 3,4 – lg 4,7 КУО/мл відповідно. Висновки. У жінок з атрофічним вагінітом встановлено стовідсоткове переважання гіпоестрогенного та атро фічного типів кольпоцитологічних мазків. Частота виявлення запального, цитолітичного та змішаного типів кольпоцитологічних мазків становила 116 (72,5 %) випадків, 14 (8,6 %) випадків і 30 (18,6 %) випадків відповідно. Первинне обстеження pH піхвового вмісту засвідчує зміщення у лужний бік цього показника у 126 (78,6 %) жінок, яке коливалось у межах 4,9–5,6, а середнє значення становило 5,2±0,31. Бактеріоскопічний аналіз виділень демонструє, що у 83 (65,9%) жінок з патологічними значеннями рН виявлено III ступінь чистоти піхвового мазка за Херліном. Фіксували суттєве зменшення кількості лактобактерій Lactobacillus spp. (lg 2,1±0,21 КУО/мл) на тлі підвищення рівня облігатно-анаеробних мікроорганізмів у виділеній мікрофлорі – Gardnerela vaginalis в асоціаціях з Prevotella bivia+Porphyromonas spp (lg 4,7±0,38 КУО/мл) у поєднанні з Mobiluncus spp. в асоціації з Corynebacterium spp. (lg 4,0±0,35 КУО/мл) та Atopobium vaginea(lg 3,4±0,28 КУО/мл).