Psychoemotional state and quality of life of nulliparous women with recurrent squamous epithelial exocervical dysplasia of the cervical epithelium in the perimenopausal period

Abstract

The objective: to study the features of the psychoemotional state and quality of life of nulliparous women with recurrent squamous epithelial exocervical dysplasia of the cervical epithelium in the perimenopausal period. Materials and methods. 60 nulliparous women with recurrent cervical epithelial flat dysplasia that occurred after treatment with surgical methods in the perimenopausal period (the main group) and 38 women without gynecological and somatic pathologies in the perimenopausal period (control group) were examined. All patients were examined in accordance with the regulatory orders of the Ministry of Health of Ukraine. The assessment of neurovegetative and psychoemotional manifestations was carried out according to the Kupperman index, indicators of the quality of life and the Lusher color test. Results. The data of the medical history and clinical examination of patients were evaluated. This makes possible to identify a risk group among nulliparous women in the perimenopausal period for the development of recurrent squamous epithelial exocervical dysplasia of the cervical epithelium. In the main group, an increase in the Kupperman menopausal index by almost 1.5 times was found, as well as a significant decrease in indicators of psychosocial adaptation according to Lusher test to 40% and quality of life (physical component of health was 72.5±6.4 and 93,1±4,7 points in the main and control groups, respectively, mental component – 54.2±4.1 and 91,4±2,3 points, respectively). Conclusions. In infertile women with the menopausal changes, the recurrent squamous epithelial exocervical dysplasia of the cervical epithelium is a form of complicated course of dysplasia, and has a multifactorial genesis, in which conditions arise for the implementation of the neoplastic process. The clinical manifestations of the complicated course of the perimenopausal period significantly worsen the quality of life and general health in nulliparous women, especially on the background of recurrent squamous epithelial exocervical dysplasia of the cervical epithelium after surgical treatment, which is evidenced by more pronounced climacteric manifestations, reduction of physical and social activities, and emotional status. Мета дослідження: вивчення особливостей психоемоційного стану і якості життя у жінок, які не народжували, з рецидивною плоскоепітеліальною екзоцервікальною дисплазією епітелію шийки матки у перименопаузальний період. Матеріали та методи. Обстежено 60 жінок, які не народжували, з рецидивною плоскоепітеліальною екзоцервікальною дисплазією епітелію шийки матки, що виникла після лікування хірургічними методами, у перименопаузальний період (основна група) і 38 жінок у перименопаузальний період без гінекологічної та соматичної патології (контрольна група). Усім хворим проводили обстеження згідно з регламентними наказами МОЗ України. Оцінювання нейровегетативних та психоемоційних проявів проведене за індексом Куппермана, показниками визначення якості життя та кольоровим тестом Люшера. Результати. Оцінено дані анамнезу та клінічного обстеження хворих, що дозволяє виділити групу ризику серед жінок, які не народжували, стосовно розвитку рецидивної плоскоепітеліальної екзоцервікальної дисплазії епітелію шийки матки у перименопаузальний період. В основній групі встановлено підвищення менопаузального індексу Куппермана майже в 1,5 раза щодо контрольної групи, а також значне зниження показників психосоціальної адаптації за Люшером майже на 40 % і якості життя (фізичний компонент здоров’я становив 72,5±6,4 та 93,1±4,7 бала в основній та контрольній групах відповідно, психічний компонент – 54,2±4,1 та 91,4±2,3 бала відповідно). Висновки. У жінок, які не народжували, на тлі менопаузальних змін рецидивна плоскоепітеліальна екзоцервікальна дисплазія епітелію шийки матки є формою ускладненого перебігу дисплазії та має мультифакторний генез, за якого виникають умови для реалізації неопластичного процесу. Клінічні прояви ускладненого перебігу перименопаузального періоду значно погіршують якість життя і в цілому загального здоров’я у жінок, які не народжували, особливо на фоні рецидивної плоскоепітеліальної екзоцервікальної дисплазії епітелію шийки матки після хірургічного лікування, про що свідчать більш виражені клімактеричні прояви, зниження фізичної і соціальної активності, емоційного статусу.