Психологічні особливості та функціональний стан вегетативної нервової системи самотніх та заміжніх вагітних

Abstract

Стаття висвітлює психологічні особливості та функціональний стан вегетативної нервової системи у самотніх та заміжніх вагітних жінок та методи профілактики ускладнень пов’язаних з порушенням психовегетативної регуляції у вагітних. Основною метою проведеного дослідження є покращити психологічний статус та функціональний стан вегетативної нервової системи під час вагітності та по логів у самотніх жінок шляхом розробки і впровадження комплексу лікувальнопрофілактичних заходів. Систематизація літературних джерел та підходів до вирішення проблеми ускладнень гестації у жінок позбавлених партнерської підтримки засвідчила, що перебіг вагітності і пологів у самотніх жінок має високий ризик перинатальних ускладнень: збільшення частоти прееклампсії, анемії, плацентарної дисфункції та невиношування Нами проведено оцінку психологічного статусу і функціонального стану вегетативної нервової системи у 50 самотніх жінок на тлі запропонованого комплексного алгоритму, у 50 самотніх жінок та 50 заміжніх жінок при загальноприйнятому веденні вагітності і пологів. Оцінку психологічного стану жінки під час вагітності та перед пологами проводили за шкалою Спілбергера та Ханіна. З метою виявлення ступеня розладів вегетативної нервової системи і рівня регуляції серцевої діяльності проводилася кардіоінтервалографія. Встановлено, що для самотніх вагітних, позбав лених партнерської підтримки характерний ряд психовегетативних порушень. На тлі комплексного алгоритму ведення вагітності і пологів у самотніх жінок показники порушень психологічного статусу достовірно знизились (р<0,05): погіршення пам’яті, кмітливості в 2 рази; фізичний та психічний дискомфорт в 2,4 рази; відчуття занепокоєння за стан здоров’я в 2,5 рази; тривога за результат пологів, здоров’я майбутньої дитини і труднощів, пов’язаних з доглядом за новонародженим в 2,4 рази; зниження настрою і відчуття пригнічення в 3 рази; прояви напруги в 3 рази; порушення сну в 3,5 разів; паніка, страх і відчай в 3,5 разів. Показники кардіоінтервалографії показали суттєву нормалізацію стану вегетативної нервової системи: підвищення коефіцієнта варіації в 1,3 рази, на тлі одночасного зниження амплітуди моди в 1,3 рази; індексу вегетативної рівноваги в 1,2 рази; показника активності процесів регуляції в 1,2 рази та індексу напруги в 1,2 рази. Отримані результати можуть бути корисними для лікарів акушерівгінекологів.