Мішені паратиреоїдного гормону - кісткова тканина, нирки і кишечник

Abstract

Вступ. У рекомендаціях KDIGO (2017) особливу увагу відведено проблемі і осо- бливостям ведення пацієнтів з мінерально-кістковою хворобою (МКХ) на тлі хронічної хвороби нирок (ХХН) у вигляді концепції єдиного захворювання ХХН- МКХ. Мета. Розглянути взаємозв’язки динамічної рівноваги паратиреоїдного гормону та стану кісткової тканини, нирок і кишечника у хворих на хронічну хворобу нирок. Матеріал і методи. Огляд сучасних та зарубіжних літературних джерел; методики – опис, аналіз, реферування. Результати. Патогенез розвитку і прогресування ураження нирок тісно пов’язаний з розвитком гіперфосфате- мії, зниженням синтезу активної форми вітаміну D (кальцитріолу), зниженням всмоктування кальцію в кишечнику, гіпокальціємією, гіперпродукцією паратгор- мона паращитоподібними залозами, внаслідок чого виникає вторинний гіперпа- ратиреоз, який є основним етіологічним і патогенетичним фактором розвитку і перебігу мінерально-кісткової хвороби при хронічній хворобі нирок. Сьогод- ні дискутується доцільність давньої практики призначення кальцію фосфату в низьких дозах пацієнтам з хронічною хворобою нирок. Висновки. У пацієнтів з ХХН мають місце порушення мінерального гомеостазу. В якості першої лінії лікування рекомендовані препарати, які не містять кальцій, і спрямовані на зни- ження рівня фосфатів у пацієнтів з ХХН.