Зв’язок алекситимії з індивідуально-типологічними властивостями, емоційною сферою та психічними станами особистості

Abstract

Мета роботи – встановлення психологічної природи та механізмів виникнення алекситимії шляхом аналізу її зв’язку з властивостями нервової системи, психічними станами та характеристиками емоційної сфери особистості. Завдання: встановити рівень алекситимії в респондентів і зв’язок алекситимії та властивостей нервової системи (сила процесів збудження, гальмування, рухливість нервових процесів); знайти кореляційні зв’язки між алекситимією та психічними станами: емоційним вигоранням, хронічною втомою, депресією, тривогою; показати зв’язок алекситимії з низькою стресостійкістю, невротизацією, нейротизмом і вираженістю психологічного стресу, агресивністю та тривожністю. Матеріали і методи. Для діагностики рівня алекситимії застосовано методику TAS-26 (Торонтська алекситимічна шкала). Під час діагностики індивідуально- типологічних властивостей, емоційної сфери та психічних станів респондентів використано: методику діагностики темпераменту Яна Стреляу; особистісний опитувальник Г. Айзенка EPI (Eysenck Personality Inventory); особистісну шкалу проявів тривоги Дж. Тейлора; методику діагностики рівня невротизації Вассермана; шкалу тривоги Ч. Спілбергера – шкалу особистісної тривожності; методику діагностики емоційного вигорання В. Бойко та К. Маслач; методику «Ступінь хронічної втоми»; шкалу психологічного стресу PSM-25; Бостонський тест на стресостійкість; методику діагностики депресивних станів В. Жмурова; методику «Агресивна поведінка» Є. Ільїна, П. Ковальова; тест «Оцінка агресивності в стосунках» А. Ассінгера; методику діагностики типу емоційної реакції на вплив стимулів довкілля В. Бойко. Для встановлення типу розподілу даних використовували непараметичний критерій Колмогорова- Смірнова; для встановлення зв’язків між змінними застосовано кореляційний аналіз з використанням критеріїв Пірсона та Спірмена. Висновки. Встановлено, що алекситимію пов’язано зі слабкою нервовою системою, низькою стресостійкістю, такими характеристиками емоційної сфери, як тривожність, депресія, нейротизм, непряма вербальна агресія, низький рівень агресивності; з психічними станами: хронічна втома, емоційне вигорання,депресія, психологічний стрес. Підтверджено адаптаційну теорію виникнення алекситимії, згідно з якою через слабкість нервової системи та високу особистісну тривожність людина пристосовується до стресових ситуацій шляхом уникнення та витіснення негативних емоцій, що з часом формує неможливість їх вербального опису та вираження. Низький рівень стресостійкості призводить до хронічної втоми, невротизації та емоційного вигорання, а переважання рефракторних і дисфоричних реакцій спричиняє негативне бачення ситуації та може провокувати розвиток психосоматичних розладів. Цель работы – установить психологическую природу и механизмы возникновения алекситимии путем анализа ее связи со свой ствами нервной системы, психическими состояниями и характеристиками эмоциональной сферы личности. Установить уровень алекситимии у респондентов; связь алекситимии и характерных свойств нервной системы (сила процессов возбуждения, торможения, подвижность нервных процессов); найти корреляционные связи между алекситимией и психическим состояниянием: эмоциональным выгоранием,хронической усталостью, депрессией, тревогой; показать связь алекситимии с низкой стрессоустойчивостью, невротизацией, нейротизмом и выраженностью психологического стресса; установить связьалекситимии с агрессивностью и тревожностью. Материалы и методы. Для диагностики уровня алекситимии применена методика TAS-26 (Торонтская алекситимическая шкала). Для диагностики индивидуально- типологических свой ств эмоциональной сферы и психологических состояний респондентов использовали такие психодиагностические методики: методику диагностики темперамента Яна Стреляу; личностный опросник Г. Айзенка EPI (Eysenck Personality Inventory), личностную шкалу проявлений тревоги Дж. Тейлора; методику диагностики уровня невротизации Вассермана; шкалу тревоги Ч. Спилбергера – шкалу личностной тревожности; методики диагностики эмоционального выгорания В. Бойко и К. Маслач; методику «Степень хронической усталости»; шкалу психологического стресса PSM-25; Бостонский тест на стрессоустойчивость, методику диагностики депрессивных состояний В. Жмурова, методику «Агрессивное поведение» Е. Ильина, П. Ковалева; тест «Оценка агрессивности в отношениях» А. Ассингера, методику диагностики типа эмоциональной реакции на воздействие стимулов окружающей среды В. Бойко. Для установления типа распределения данных использовался непараметрический критерий Колмогорова- Смирнова, для установления связей между переменными применен корреляционный анализ с использованием критериев Пирсона и Спирмена. Выводы. Алекситимия связана со слабой нервной системой, низкой стрессоустойчивостью, такими характеристиками эмоциональной сферы, как тревожность, депрессия, невротизм, косвенная вербальная агрессия, низкий уровень агрессивности; с такими психическими состояниями: хроническая усталость, эмоциональное выгорание, депрессия, психологический стресс. Полученные результаты подтверждают адаптационную теорию возникновения алекситимии, согласно которой из-за слабости нервной системы и высокой личностной тревожности человек приспосабливается к стрессовым ситуациям путем избегания и вытеснения негативных эмоций, со временем формирует невозможность их вербального описания и выражения. Низкий уровень стрессоустойчивости приводит к хронической усталости, невротизации и эмоциональному выгоранию, а преобладание рефрактерных и дисфорических реакций вызывает негативное видение ситуации и может провоцировать развитие психосоматических расстройств.The purpose of the study was to establish the psychological nature and mechanisms of the occurrence of alexithymia by analyzing its connection with the properties of the nervous system, mental states and characteristics of the emotional sphere of personality. Aim. For establishing the scale of alexithymia in the respondents; for establishing the correlation between alexithymia and the properties of the nervous system (the strength of the processes of excitation, inhibition, mobility of nervous processes); to find correlational links between alexithymia and mental states: resident burn-out, chronic fatigue, depression, anxiety; show the association of alexithymia with low stress resistance, neuroticism, and the severity of psychological stress; establish the correlation of alexithymia with aggression and anxiety. Materials and Methods. TAS-26 (Toronto Alexitimic Scale) was used to diagnose alexithymia. Across the diagnostics of individual- typological properties, emotional sphere and mental states of the respondents, we used the following psycho- diagnostic methods: the technique of diagnosing Jan Strelau’s temperament; E. Eysenck Personality Inventory personal questionnaire; J. Taylor’s personal anxiety scale; the method of diagnostics of the level of neurosis of Wasserman; C. Spielberger’s anxiety scale is a scale of personal anxiety; methods of diagnostics of resident burn-out V. Boyko and K. Maslach; the method of «degree of chronic fatigue»; the scale of psychological stress PSM-25; the Boston test for stress resistance; the technique for the diagnosis of depressive disoders by V. Zhmurov; the method called «Aggressive behavior» by E. Ilyin, P. Kovaleva; the test called «Evaluation of aggressiveness in the correlations» A. methods for diagnosing the type of emotional response to the power of the surrounding stimulus by V. Boyko. The identify the type of data distribution was used the distribution-free of Kolmogorov-Smirnov test for establishing the correlation between variables of applied correlation analysis using Pearson and Spearman criteria. Conclusions. The alexithymia was found to be related to a weak nervous system, low stress resistance, such characteristics of the emotional sphere, as anxiety, depression, neuroticism, indirect verbal aggression, low levels of aggression; with mental states as, chronic fatigue, resident burn-out, depression, psychological stress. The results obtained confirm the adaptation theory of the occurrence of alexithymia, according to which, due to the weakness of the nervous system and high personal anxiety, the person adapts to stressful situations by avoiding and suppressing negative emotions, which eventually creates the impossibility of their verbal description and expression. Low levels of stress resistance lead to chronic fatigue, neuroticism and resident burn-out, and the prevalence of refractory and dysphoric reactions results in a negative vision of the situation and can provoke the progress of psychosomatic disorders.