Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/1079
Назва: Анемія та застосування антигіпертензивних лікарських засобів у хворих на хронічну хворобу нирок V Д стадії, які лікуються гемодіалізом: багатоцентрове ретроспективне обсерваційне дослідження
Інші назви: Anemia and the use of antihypertensive medications in hemodialysis patients: multicenter retrospective observational study
Автори: Степанова, Наталія Михайлівна
Новаківський, В. В.
Снісар, Л.М.
Куценко, М.В.
Ключові слова: анемія
антигіпертензивні лікарські засоби
гемодіаліз
anemia
antihypertensive medications
hemodialysis
Дата публікації: 2019
Видавництво: Ukrainian Journal of Nephrology and Dialysis
Бібліографічний опис: Stepanova N., Korol L., Novakivskyy V., Kolesnyk M. The relationship between the dose of continuous erythropoietin receptor activator and oxidative stress in hemodialysis patients. Ukrainian Journal of Nephrology and Dialysis. 2018; 3(59):18-24. doi: 10.31450/ukrjnd.3(59).2018.03
Короткий огляд (реферат): Ми припустили, що застосування антигіпертензивних лікарських засобів (АГЛЗ) у пацієнтів, які лікуються методом гемодіалізу (ГД) може перешкоджати активності еритропоетину та призводити до необхідності підвищення дози еритропоез стимулюючих лікарських засобів. Метою нашої роботи було проаналізувати вплив застосування АГЛЗ на ефективність лікування анемії. Пацієнти та методи. Нами проведено багатоцентрове ретроспективне обсерваційне дослідження із залученням архівних медичних даних 379 пацієнтів з хронічною хворобою нирок (ХХН) V Д стадії, які лікувались методами гемодіалізу (ГД) або гемодіафільтрації (ГДФ). Mедична документація 142 пацієнтів була виключена з дослідження. Досліджувана група склала 237 хворих, серед яких було 108 (45,6%) жінок та 129 (54,4%) чоловіків, з середнім віком 54 [41-62,5] років. Результати. Аналіз середнього рівня гемоглобіну (Hb), стратифікованого за прийомом АГЛЗ в динаміці лікування ГД продемонстрував достовірний вплив прийому інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ) (F = 3,97; р = 0,048) та амлодипіну (F = 6,9; р = 0,01) на ефективність корекції анемії. Логістичний регресійний аналіз продемонстрував достовірний вплив амлодипіну на необхідність збільшення дози залізовмісних лікарських засобів (OR = 3,9; 95% СІ (1,27-12,06), р = 0,002. RR = 1,9 95% СІ (1,27-2,9) та тривалого активатора рецепторів еритропоетину (ТАРЕ) (OR = 5,2; 95% СІ (1,2-24,4), р = 0,03. RR = 1,3 95% СІ (1,08-1,6), р = 0,006). Аналіз пропорційних ризиків Коксу підтвердив підвищення ризику недосягнення цільового рівня Hb у ГД-пацієнтів, які отримували амлодипін: HR = 2,7 (95% CI 1,5; 4,7). Висновки. Результати нашого дослідження демонструють вірогідне збільшення частоти призначення та об’єму антианемічної терапії у ГД-пацієнтів за одночасного застосування амлодипіну. Подальші дослідження, присвячені визначенню механізму впливу амлодипіну на анемію, дозволять уникнути необґрунтованих призначень у лікуванні ГД-хворих.
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/1079
ISSN: 2304-0238
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри внутрішньої медицини №3

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
Anemia_ta_zastosuvannia_antyhipertenzyvnyh_zasobiv_u_hvoryh_na_HHN.pdf478,56 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.