<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
  <title>DSpace Собрание:</title>
  <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/10479" />
  <subtitle />
  <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/10479</id>
  <updated>2026-11-20T00:15:47Z</updated>
  <dc:date>2026-11-20T00:15:47Z</dc:date>
  <entry>
    <title>Промислова біотехнологія. Курс лекцій</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/20173" />
    <author>
      <name>Юлевич, О. І.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Крамаренко, С. С.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Петрова, О. І.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/20173</id>
    <updated>2026-10-07T10:15:58Z</updated>
    <published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Промислова біотехнологія. Курс лекцій
Авторы: Юлевич, О. І.; Крамаренко, С. С.; Петрова, О. І.</summary>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Фармацевтична біотехнологія  Частина І. Вакцини</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/20172" />
    <author>
      <name>Краснопольський, Ю. М.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Пилипенко, Д. М.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/20172</id>
    <updated>2026-10-07T10:13:22Z</updated>
    <published>2025-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Фармацевтична біотехнологія  Частина І. Вакцини
Авторы: Краснопольський, Ю. М.; Пилипенко, Д. М.
Краткий осмотр (реферат): У підручнику описані останні досягнення у галузі фармацевтичної біотехнології зі створення вакцинних препаратів, у тому числі вакцин, які входять до національного календаря щеплень, та препаратів нового покоління – рекомбінантних, ліпосомальних, мРНК-вакцин.&#xD;
Призначено для бакалаврів, магістрів та аспірантів біотехнологічного напряму.&#xD;
Іл. 73, Табл. 24, Бібліогр. 324 назви.</summary>
    <dc:date>2025-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Біохімічні основи мікробного синтезу</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/20171" />
    <author>
      <name>Пирог, Т. П.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Пенчук, Ю. М.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/20171</id>
    <updated>2026-10-07T10:10:39Z</updated>
    <published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Біохімічні основи мікробного синтезу
Авторы: Пирог, Т. П.; Пенчук, Ю. М.
Краткий осмотр (реферат): У підручнику наведено шляхи біосинтезу препаратів на основі біомаси мікроорганізмів (синтез структурних компонентів мікробної клітини: полімерів – білків, нуклеїнових кислот, ліпідів, полісахаридів і відповідних мономерів – амінокислот, нуклеотидів, вуглеводів, жирних кислот), біогенез первинних метаболітів (органічних кислот, амінокислот і вітамінів), детально розглядаються шляхи регуляції біосинтезу амінокислот та підходи до створення штамів-надсинтетиків цих мікробних метаболітів. Охарактеризовано шляхи біосинтезу вторинних метаболітів (екзополісахариди, гібереліни, поверхнево-активні речовини) у мікроорганізмів та фізіологічні основи регуляції їх синтезу, а також дані про біосинтез продуктів бродіння (етанол, молочна кислота, бутанол та органічні розчинники) та ферментів. З використанням сучасних даних Кіотської енциклопедії генів і геномів (KEGG: Kyoto Encyclopedia of Genes and Genomes) розглянуто шляхи біосинтезу антибіотиків, що походять від єдиного первинного метаболіта (хлорамфенікол, феназинові та нуклеотидні); утворюваних конценсацією кількох первинних метаболітів (лінкоміцин, новобіоцин, клавуланова кислота, пуроміцин, стауроспорин); поліпептидних (граміцидин C, бацитрацин, ванкоміцин, теіксобактин) та β-лактамних (пеніциліни, цефалоспорини, карбапенеми, монобактами); утворюваних полімеризацією ацетатних і пропіонатних одиниць (гризеофульвін, тетрацикліни, полікетиди першого (еритроміцини, мегаломіцини, пікроміцин, тилозин, олендоміцин, авермектини та рифаміцини) і другого (доксорубіцин) типу; терпеноїдних (фузидієва кислота) та аміноглікозидних (стрептоміцин, неоміцин, канаміцин, гентаміцин, тобраміцин); а також C7N-аміноциклітолів (валідаміцин А). Для студентів спеціальності 162 «Біотехнології та біоінженерія» та споріднених спеціальностей (091 «Біологія», 226 «Фармація»), а також для спеціалістів, які працюють в галузі біотехнології та біології.</summary>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
  <entry>
    <title>Технологічне обладнання фапмацевтичної та біотехнологічної промисловості</title>
    <link rel="alternate" href="http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/20170" />
    <author>
      <name>Стасевич, М. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Милянич, А. О.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Стрельников, Л. С.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Крутських, Т. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Бучкевич, І. Р.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Зайцев, О. І.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Гузьова, І. О.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Стрілець, О. П.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Гладух, Є. В.</name>
    </author>
    <author>
      <name>Новіков, В. П.</name>
    </author>
    <id>http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/20170</id>
    <updated>2026-10-07T10:06:23Z</updated>
    <published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
    <summary type="text">Название: Технологічне обладнання фапмацевтичної та біотехнологічної промисловості
Авторы: Стасевич, М. В.; Милянич, А. О.; Стрельников, Л. С.; Крутських, Т. В.; Бучкевич, І. Р.; Зайцев, О. І.; Гузьова, І. О.; Стрілець, О. П.; Гладух, Є. В.; Новіков, В. П.
Краткий осмотр (реферат): У підручнику авторами узагальнено і систематизовано великий матеріал щодо обладнання вітчизняного та закордонного виробництва, яке застосовується на фармацевтичних і біотехнологічних підприємствах, зокрема матеріалів для виготовлення апаратів, технологічних особливостей та конструктивних елементів апаратури, гідродинамічних процесів, процесів подрібнення, просіювання, переміщення, змішування, дозування, таблеткування, виробництва &#xD;
ін’єкційних лікарських засобів, а також сорбції, екстракції, перегонки, кристалізації, сушіння, &#xD;
вирапювання. Представлено характеристику новітніх автоматизованих та напівавтоматизованих &#xD;
систем фармацевтичних і біотехнологічних процесів. Приведено технологічні розрахунки для &#xD;
вибору устаткування. &#xD;
Для студентів вищих навчальних закладів III—IV рівнів акредитації фармацевтичних та біотехнологічних спеціальностей. Може бути корисним для студентів хімічних спеціальностей, а також технічного персоналу фармацевтичної та біотехнологічної промисловості.</summary>
    <dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
  </entry>
</feed>

