Конфігурація інтеграційних особливостейгенетичної детермінованості системеритроцитарних антигенів у хворих на червоний плескатий лишай слизової оболонки порожнини рота

Abstract

Мета дослідження.Вивчити наявність генетичної детермінованості еритроцитарних антигенів крові до ЧПЛ СОПР.Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були 248 пацієнтів ЧПЛ у віці 26–65 років. Визначення генетичних маркерівкрові і слини (ротова рідина) проводилося в реакції гемаглютинації. Були використані кролячі рідкі абсорбовані сироваткианти-М, анти-N, козячі рідкі абсорбовані сироватки анти-Р, козячі рідкі абсорбовані сироватки анти-Leаі анти-Leb, гемаглю-тинуючі ізосироватки α, bта ізоімунні антирезусні сироватки анти Д групи Оαb (І), Аb (ІІ), Bα(ІІІ) та АВ (IV) Київської міськоїстанції переливання крові.Результати дослідження.Встановлено, що найбільша кількість пацієнтів мала ерозивну форму ЧПЛ без ураження чер-воної облямівки губ (36,5%) афілійованих з виразковою хворобою шлунку (34,7%). Встановлений корелятивний зв’язок зантигенами системи АВО (Н) у хворих на ЧПЛ з ураженням шлунково-кишкового тракту свідчить про коморбідність цихзахворювань. Деталізовані групи ризику ЧПЛ у хворих з патологією шлунково-кишкового тракту – О(І)>А(ІІ)>В(ІІІ) при еро-зивній формі та А(ІІ)>О(І)>В(ІІІ) – при гіперкератозній. Визначені «критичні» (Р1, МN, Le(a-b+))та «протективні» (Р1, N, МN,Le(a-b+)) фенотипи у хворих на ЧПЛ.Висновки.Встановлений корелятивний зв’язок з еритроцитарними антигенами системи АВО(Н) у хворих на ЧПЛ з ура-женням шлунково-кишкового тракту свідчить про коморбідність цих захворювань з подальшою необхідністю врахуванняпри плануванні профілактичних та лікувальних заходів у цієї категорії хворих.Ключові слова:червоний плескатий лишай (ЧПЛ), слизова оболонка порожнини рота (СОПР), генетична детермінованість,групи ризику, еритроцитарні антигени крові, «критичні» фенотипи, «протективні» фенотипи. Aim: to study the genetic determination of erythrocyte blood antigens to the oral mucosa. Materials and methods. The subjects of the study were 248 LP patients aged 26–65 years. Determination of genetic markers in blood and saliva (oral fluid) was carried out using a hemagglutination reaction. Rabbit liquid absorbed sera anti-M, anti-N, goat liquid absorbed sera anti-P, goat liquid absorbed sera anti-Lea and anti-Leb, hemagglutinating iso-sera α, b and isoimmune anti-Rhesus sera anti-D group Oαb (I) were used Ab (II), Bα (III) and AB (IV) of the Kiev city blood transfusion station. Results. It was found that the largest number of patients had an erosive form of LLP without damage to the red border of the lips (36.5%) associated with gastric ulcer (34.7%).The established correlative relationship with antigens of the ABO (H) system in patients with LP with damage to the gastrointestinal tract indicates the comorbidity of these diseases. The risk groups for the erosive form of LP in patients with gastrointestinal pathology are detailed – (I)>A(II)>B(III) for the erosive form and A(II)>O(I)>B(III) for the hyperkeratotic form.“Critical” (P1, MN, Le(a-b+)) and “protective” (P1, N, MN, Le(a-b+)) phenotypes in patients with LP were determined. Conclusions. We believe that the established correlative relationship with erythrocyte antigens of the ABO(H) system in patients with LP with damage to the gastrointestinal tract indicates the comorbidity of these diseases with the subsequent need to take into account when planning preventive and therapeutic measures in this category of patients. Keywords: lichen planus (LP), oral mucosa (OM), genetic determination, risk groups, erythrocyte blood antigens, “critical” phenotypes, “protective” phenotypes.