Особливості змін тромбоцитарного гемостазу у пацієнтів з хронічним коронарним синдромом після перенесеної COVID-19 інфекції

Abstract

У статті наведені результати дослідження пацієнтів з хронічним коронарним синдром (ХКС) після COVID-19 інфекції. Метою роботи було дослідити зміни функціональної активності тромбоцитів за допомогою лазерної агрегатометрії. 67 хворих з ХКС та коморбідними станами (цукровий діабет, фібриляція передсердь) були розділені на 2 групи: 1 група (n=35) пацієнти з ХКС, які впродовж останнього року хворіли COVID-19; 2 група (n=32) пацієнти з ХКС без перенесеної COVID-19 інфекції. Всі пацієнти отримували антитромбо-цитарну терапію (аспірин, клопідогрель, тікагрелор). Статистичне оброблення здійснювали за допомогою програми MedStat v.5.2 з використанням критерію W Шапіро-Уілка та критерію «U» (Вілкоксона-Манна-Уітні). Достовірними вважалися відмінності при р <0,05. Аналізуючи показники спонтанної та індукованої агрегації тромбоцитів, у 1 та 2 групах за кривою світлопропускання спостерігалося підвищення ступеня та швидкості спонтанної агрегації, відносно контрольної групи p<0,01. Між групами 1 та 2 дані відрізнялись на рівні р<0,05. З індукторами за кривою світлопропускання у двох групах статистично значимі були показники з індукторами АК, адреналіном, колагеном на рівні p<0,05, відносно контролю. При індукції з АДФ та ристоміцином результати між групами та з групою контролю не відрізнялись на рівні р>0,05. У пацієнтів з ХКС, навіть на фоні отриманого лікування антитромбоцитарними препаратими, слід враховувати, що COVID-19 може вважатись додатковим фактором ризику реактивації тромбоцитарного гемостазу. Перспективним залишається дослідження тромбоцитарного гемостазу у постковідних пацієнтів з аналізом віддалених наслідків.