Аналіз результатів застосування заявлених і традиційних ортопедичних конструкцій за діагностично значущими показниками у групах дослідження пацієнтів, хворих на генералізований пародонтит у стадії стабілізації

Abstract

Актуальність. При ортопедичному лікуванні хворих на генералізований пародонтит у стадії стабілізації значне місце відводиться функціональному відновленню цілосності зубного ряду й поверненню втраченої жувальної ефективності та якості життя. Відмічено, що певні конструкції відомих шин та імплантатів не повною мірою задовольняють спровоковану пародонтитом зубощелепну систему пацієнта. Після ортопедичного лікування спостерігаються значне погіршення ІГ, РМА порожнини рота та деструкція кістки, простежується запалення тканин. Ураховуючи це, було запропоновано нову систему шинування та нові конструкції підокістних імплантатів, що є неівазивним для спровокованої кістки. Мета дослідження: виявити клінічну перевагу запропонованих ортопедичних конструкцій (шин і дентальних імплантатів) у пацієнтів, хворих на генералізований пародонтит у стадії стабілізації, за допомогою значущих показників: ІГ, РМА, денситометрії, KDSB та ЛДФ. Матеріали та методи. Було вивчено та проаналізовано три групи зі 174 пацієнтів, хворих на генералізований пародонтит у стадії стабілізації. Перша група була пацієнтів без дефектів зубного ряду, яким потрібно було шинування. Друга група пацієнтів мала дефекти зубних рядів, які нівелювались різноманітними мостоподібними конструкціями та шинуванням. Третя група – це група переважно з кінцевими дефектами, де треба застосовувати різноманітні імплантаційні системи. Кожна група складалася із групи дослідження та контрольної групи. У групі дослідження застосовувалися запропоновані шини та підокістні дентальні імплантати. У групі контролю – відомі шини та внутрішньокісткові імплантати. Результати. Було показано, що застосування нових запропонованих інтрадентальних шин і підокістних імплантатів при ортопедичному лікуванні хворих на генералізований пародонтит у стадії стабілізації значно покращує діагностично цінні показники ІГ, РМА, денситометрії, KDSB та ЛДФ у віддаленому часі. Висновки. Проведені дослідження у групах пацієнтів за 18 місяців виявили пріоритет у роботі зі спровокованим пародонтом нових запропонованих шинуючих конструкцій і субперіостальних імплантатів. Перевага криється ще й у тому, що запропоновані шини не змінюють анатомічну форму зубного ряду, знаходячись у середині зуба, а імплантати не потребують інвазії у «спровоковану» пародонтитом кістку та мають фізіологічну мікрорухомість. Анализ результатов применения заявленных и традиционных ортопедических конструкций по диагностически ценным показателям в группах исследования у пациентов с генерализованным пародонтитом в стадии стабилизации П.В. Ищенко, А.В. Борисенко, Т.Н. Ищенко Актуальность. При ортопедическом лечении больных генерализованным пародонтитом в стадии стабилизации значительное место отводится функциональному восстановлению целостности зубного ряда и возвращению утраченной жевательной эффективности и качества жизни. Отмечено, что определенные конструкции известных шин и имплантатов не в полной мере удовлетворяют «спровоцированную» пародонтитом зубочелюстную систему пациента. После ортопедического лечения наблюдаются значительное ухудшение ИГ, РМА полости рта и деструкция кости, прослеживается воспаление ткани. Учитывая это, предложена новая система шинирования и новых конструкций поднадкостничных имплантатов, что является неинвазивным для «спровоцированной» кости. Цель исследования – выявить клиническое преимущество предложенных ортопедических конструкций (шин и дентальных имплантатов) у пациентов, подверженных генерализованному пародонтиту в стадии стабилизации, с помощью ценных показателей ИГ, РМА, денситометрии, KDSB и ЛДФ. Материалы и методы. Были изучены и проанализированы три группы пациентов из 174 больных генерализованным пародонтитом в стадии стабилизации. Первая группа состояла из пациентов без дефектов зубного ряда, которым было необходимо шинирование. Вторая группа пациентов имела дефекты зубных рядов, которые нивелировались разнообразными мостовидными конструкциями и шинированием. Третья группа – это группа преимущественно с концевыми дефектами зубного ряда, где нужно применять разнообразные имплантационные системы. Каждая группа состояла из группы исследования и контрольной группы. В группе исследования применялись предложенные шины и поднадкостничные дентальные имплантаты, в группе контроля – известные шины и внутрикостные имплантаты. Результаты. Было показано, что применение новых предложенных интердентальных шин и поднадкостничных имплантатов при ортопедическом лечении больных генерализованным пародонтитом в стадии стабилизации значительно улучшает диагностически ценные показатели ИГ, РМА, денситометрии, KDSB и ЛДФ в отдаленное время. Выводы. Проведенные исследования в группах пациентов за 18 месяцев исследования выявили приоритет в работе со спровоцированным пародонтом новых предложенных шинирующих конструкций и предложенных субпериостальных имплантатов. Преимущество кроется еще и в том, что предложенные шины не изменяют анатомическую форму зубного ряда, находясь в средине зуба, а имплантаты не требуют инвазии в «спровоцированной» пародонтитом кости и имеют физиологическую микроподвижность. Ключевые слова: субпериостальный имплантат, шинирование, генерализованный пародонтит в стадии стабилизации, диагностически ценные показатели. Analysis of the use of declared and classic orthopedic tools in order to diagnosis significant parameters towards to research patient's group with generalized periodontitis in stabilization phase P. Ishchenko, A. Borisenko, T. Ishchenko Relevance. In orthopedic treatment of patients with generalized periodontitis in the stage of stabilization, a significant place is given to the functional restoration of the integrity of the dentition, the return of lost chewing effectiveness and quality of life. It is noted that certain constructions of known tires and implants do not fully satisfy the patient’s dental maxillary system caused by periodontitis. After orthopedic treatment, there is a significant deterioration of the HI, PMA of the oral cavity and bone destruction, tissue inflammation can be traced. Given this, a new system of splinting and new designs of subperiostal implants has been proposed, which is non-invasive for the bone that has been provoked. Aim of the study is to reveal the clinical advantage of the proposed orthopedic structures (tires and dental implants) in patients exposed to generalized periodontitis in the stabilization stage using valuable indicators of HI, PMA, densitometry, CBAD and LDF. Materials and methods. Three groups of patients with 174 patients with generalized periodontitis in the stabilization stage were studied and analyzed. The first group had patients without defects of the dentition who needed splinting. The second group of patients had defects in the dentition, which were leveled by various bridges and splinting. The third group is a group mainly with end defects of the dentition, where it is necessary to use various implant systems. Each group consisted of a study group and a control group. In the study group, the proposed tires and the proposed subperiostal dental implants were used. control group includes wellknown tires and well-known endoosseus implants. Results. It has been shown that the use of new proposed interdental tires and subperiostal implants significantly improves the orthotic treatment of patients with generalized periodontitis at the stage of stabilization of diagnostically valuable indicators of HI, PMA, densitometry, CBAD and LDF in the remote time. Conclusions. Studies in groups of patients for 18 months of research have revealed a priority in working with the periodontal-induced new proposed splinting constructions and the proposed subperiostal implants. The advantage lies in the fact that the proposed tires do not alter the anatomical shape of the dentition, being in the middle of the tooth, and the implants do not require invasion of the bone provoked by periodontitis and have physiological micromobility. Key words: subperiostal implant, splinting, generalized periodontitis in stabilization phase, diagnosis significant parameters.