Сучасні аспекти оцінки толерантності до фізичного навантаження у дітей з постковідним синдромом, пневмонією та ожирінням

Abstract

На сьогодні стан здоров’я дітей та підлітків, які перенесли гострі респіраторні інфекції або страждають на хронічні захворювання, є важливою та маловивченою проблемою. Перенесений COVID-19 та постковідний синдром, пнев монії – складні патологічні стани, що значно впливають на функціональні можливості організму та якість життя ди тини. Не менший вплив на стан здоров’я чинить і ожиріння, яке також є важливою медико-соціальною проблемою. Метою дослідження було узагальнення даних літератури щодо значення проб з фізичним навантаженням у дітей із постковідним синдромом після перенесеної пневмонії різної етіології та ожирінням; аналіз сучасних аспектів для оцінки толерантності до фізичного навантаження. Слід зазначити, що на сьогодні велика роль відводиться скринінговим програмам обстеження стану здоров’я дітей, які мають на меті попередження та вчасне виявлення патологічних змін. Одним із таких методів діагностики, що дає можли вість визначити та комплексно проаналізувати функціональні можливості організму, є оцінка толерантності до фізичного навантаження. Діагностичне значення аналізу рівня толерантності полягає в оцінюванні впливу різних патологічних ста нів на здоров’я та якість життя дитини. Отримані результати можуть бути використані для розроблення реабілітаційних заходів, спрямованих на ліквідацію симптомів перенесених гострих захворювань, покращення якості життя. Для оцінки толерантності до фізичного навантаження використовують проби з дозованим фізичним навантажен ням. «Золотим стандартом» методики є серцево-легеневе тестування з фізичним навантаженням. Однак світові на станови оцінки толерантності включають також використання інших видів проб зокрема офісних та польових тестів. «Золотим стандартом» оцінки толерантності є визначення максимального споживання кисню (VO2 max), що харак теризує максимальну кількість кисню, яка поглинається та використовується організмом під час інтенсивних фізич них навантажень із залученням значної можливої частини м’язів. Також під час виконання навантажувальних проб проводиться моніторинг частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, запис електрокардіограми, що створює значні можливості діагностичного пошуку для лікаря-педіатра.