Застосування солей літію в медицині та ознаки отруєння ними

Abstract

Препарати літію — психотропні лікарські засоби з групи нормотиміків. Їх найважливіше значення полягає в лікуванні афективних розладів, перш за все маніакальних фаз біполярного розладу, а також у профілактиці їх загострень і лікуванні тяжких і резистентних депресій, вони здатні запобігати самогубствам. В основі лікування біполярних розладів препаратами літію лежить їх властивість селективно інгібувати кіназу-3-глікогенсинтетазу шляхом конкуренції з іонами магнію. Літій — лужний метал, тому в медицині він застосовується у вигляді солей, в основному у вигляді карбонату, а також цитрату, сукцинату, оротату, хлориду й сульфату літію. Окрім галузі психіатрії, літій та його сполуки застосовуються при виробництві пластмас, органічному синтезі, у склодувній промисловості, фармацевтичній хімії. Отруєння літієм у психіатричній практицічасто має ятрогенну природу. Літій впливає на вивільнення серотоніну й чутливість рецепторів,а також модулює дію норадреналіну. На сьогодні вважається, що механізм дії літію пов’язаний з виснаженням запасів інозитолу в центральній нервовій системі (ЦНС). Неврологічний симптомокомплекс отруєння літієм складається з атаксії, погіршення зору, втрати пам’яті, запаморочення, втрати орієнтації, судом, ступору й коми. Чим довше зберігається токсичний рівень літію в крові, тим більша ймовірність необоротних змін ЦНС. При інтоксикації літієм хворий повинен бути госпіталізований. Перша допомога: всередину натрію хлорид і розчин калію хлориду. Необхідно кілька разів на день вимірювати концентрацію літію в плазмі крові. Для швидкого зниження концентрації літію часто ефективне введення фізіологічного розчину внутрішньовенно зі швидкістю 150–200 мл на годину. Перш за все проводять промивання шлунка й кишечника (особливо при отруєнні препаратами тривалої дії). Оскільки в шлунковому соку часто виявляється висока концентрація літію, показана тривала аспірація шлунка. При епілептичних нападах, пригніченні ЦНС, артеріальній гіпотонії й аритміях лікування патогенетичне. Найбільш ефективним методом є гемодіаліз. Проте потрібно відзначити, що об’єктивно позитивні зміни при літієвій терапії (якщо вона успішна) набагато перевершують негативний вплив можливих побічних ефектів.