Становлення та діяльність чорноморської української громади в місті Севастополі у 1917 році

Abstract

Це дослідження, присвячене діяльності Чорноморської Української Громади в місті Севастополі, є спробою з’ясувати та впорядкувати хронологію і фактологію діяльності однієї з провідних організацій військово-цивільного українського руху в Севастополі у 1917 році. Принагідно подаються маловідомі дані персоналій, пов’язаних із зазначеною організацією та тогочасними подіями. У дослідженні використані відомості української преси вказаного періоду та мемуарів учасників і очевидців подій. Зазначається, що основою організації став нелегальний гурток «Кобзар», який діяв у Севастополі у 1900–1917 рр. і був сформований переважно з офіцерів Чорноморського флоту та представників інтелігенції, зокрема освітян. Зміна організаційної форми була спричинена революційними подіями у російській імперії в березні 1917 року та настанням нової фази українського національно-визвольного руху. Найбільшу кількість членів громади, що виконувала роль координаційного центру для українських формувань на кораблях та у берегових частинах Чорноморського флоту, склали офіцери та моряки, однак організація також мала на меті проведення передусім освітньої праці з метою освідомлення мас, продовжуючи справу гуртка «Кобзар». Носіями ідеї українізації армії та флоту на початку діяльності громади були переважно нечисленні представники молоді, що згодом сформували опозицію до старших членів громади, однак діяли у конструктивному напрямку; згодом громада ухвалила резолюцію з закликом до українізації Чорноморського флоту. Також Чорноморська Українська Громада в місті Севастополі налагоджувала зв’язки з представниками української влади з метою спільної координації дій. Організація припинила свою основну діяльність орієнтовно наприкінці 1917 року з огляду на червоний терор у Севастополі, однак приблизно у 1920-ті роки у Чехословацькій Республіці була сформована організація «Спілка членів Чорноморської Української Громади міста Севастополя на еміграції»