Історія «Ялтинського» автопортрета Тараса Шевченка

Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/7911

Повний запис метаданих

Поле DC	Значення	Мова
dc.contributor.author	Божук, А. О.	-
dc.date.accessioned	2023-06-06T08:19:46Z	-
dc.date.available	2023-06-06T08:19:46Z	-
dc.date.issued	2020	-
dc.identifier.uri	http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/7911	-
dc.description.abstract	У статті розглядається історія виконаного у 1860-1861 рр. автопортрета Т.Г. Шевченка, що супроводжувався останнім його віршем – «Чи не покинуть нам, небого»; перші дані про цей артефакт були зафіксовані на початку 1910 р., коли його власник, мешканець Ялти Віктор Прокоф’єв запропонував його придбання Об’єднаному комітетові зі спорудження пам’ятника Шевченкові в Києві	uk_UA
dc.subject	Тарас Шевченко, Ялта, портрет, автопортрет, офорт, автограф	uk_UA
dc.title	Історія «Ялтинського» автопортрета Тараса Шевченка	uk_UA
dc.type	Article	uk_UA
Розташовується у зібраннях:	Наукові публікації кафедри мовної підготовки

Файли цього матеріалу:

Файл	Опис	Розмір	Формат
Історія_ялтинського_автопортрета.pdf		165,88 kB	Adobe PDF	Переглянути/Відкрити

Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.

DSpace JSPUI