Прогнозування розвитку гострих отруєнь у сільскогосподарських робітників при використанні фунгіцидів на основі діючих речовин – індукторів монооксигеназної системи печінки

Abstract

На сьогоднішній день визначальним фактором потенційного ризику для здоров’я населення та працівників є збільшення масштабів використання хімічних засобів захисту рослин, acoртимент та обсяги застосування яких щорічно збільшуються. Однак, відмовитись від використання пестицидів в сільському господарстві в найближчі роки неможливо. Метою роботи було прогнозування можливості виникнення гострих токсичних ефектів у працівників сільського господарства при роботі з препаратами на основі діючих речовин – індукторів монооксигеназної системи печінки. Матеріали і методи. Для оцінки вибірковості впливу на організм робітників ізопіразаму, пентіопіраду, седаксану та флуксапіроксаду було розраховано їх коефіцієнти можливості інгаляційного отруєння (КМІО), коефіцієнти вибірковості дії пестициду при інгаляційному (КВДінг.) та дермальному впливі (КВДд.), з урахуванням фізико-хімічних властивостей та норм витрат діючих речовин. Результати та обговорення. За величиною тиску насиченої пари всі досліджувані сполуки є мало леткими. Величини КМІО досліджуваних фунгіцидів вказують на низьку ймовірність гострого інгаляційного отруєння при використанні препаратів на їх основі. Величини КВДінг. та КВДд. для всіх досліджуваних діючих речовин становили більше 100, що свідчить про достатньо високу вибірковість їх дії. Окрім седаксану (препарат Вайбранс), КВДінг. для якого становило 67,1, що пов’язано його високою нормою витрат (0,74 кг/т) та свідчить про відносно низьку вибірковість дії сполуки. Висновок. Доведено відносну безпечність при потраплянні до організму сільськогосподарських працівників перкутанним та інгаляційним шляхом всіх досліджуваних речовин. Виключенням є седаксан в складі препарату Вайбранс, величина КВДінг. якого свідчить про відносно високу ймовірність гострих токсичних ефектів при потраплянні через органи дихання.