Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/6243
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorІоффе, О. Ю.-
dc.contributor.authorКіндзер, С. Л.-
dc.contributor.authorСтеценко, О. П.-
dc.contributor.authorГалига, Т. М.-
dc.contributor.authorОмельченко, А. В.-
dc.date.accessioned2023-02-13T12:07:33Z-
dc.date.available2023-02-13T12:07:33Z-
dc.date.issued2020-
dc.identifier.issn1681–2778-
dc.identifier.urihttp://ir.librarynmu.com/handle/123456789/6243-
dc.description.abstractМета роботи: поліпшити результати лікування хворих з інфекційними ускладненнями з боку післяопераційних ран. Матеріали и методи. Впродовж 2014 – 2019 рр. у відділенні гнійної хірургії Київської міської лікарні № 3 (база кафедри загальної хірургії № 2 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця) проходили лікування 47 хворих з інфекційними ускладненнями з боку післяопераційних ран. Вік пацієнтів склав (45,7 ± 12) року, серед них – 27 (57,4 %) чоловіків та 20 (42,6 %) жінок. У дослідній групі лікування здійснювали з використанням мобільної помпи для вакуумної терапії ран NPWT KCI ActiVAC 300 ml. У групі порівняння використовували накладання традиційних марлевих пов’язок з розчинами антисептиків. Усім хворим в обох групах проводили антибактеріальну терапію, лікування супутньої патології. Результати досліджень та їх обговорення. Згідно з результатами бактеріологічного дослідження ранового вмісту у хворих дослідної групи на третю добу мікробне число знизилося до 105–106, у мазках-відбитках некротичний тип цитограм змінився на дегенеративно-запальний тип у 19 (73,0%) хворих і в 7 (27,0%) хворих на запально-регенераторний тип, тоді як в групі порівняння показники мікробних чисел залишалися на попередньому рівні 108–109 та у 15 (71,4%) ще зберігався некротичний тип цитограм та лише у 6 (28,6%) хворих спостерігався дегенеративно-запальний тип цитограм. На 10 добу в дослідній групі у 24 (92,3 %) хворих мав місце регенераторний тип цитограм, у 2 (7,7 %) хворих – запально-регенераторний тип. В порівняльній групі у 15 (71,5%) мав місце дегенеративно-запальний тип, в 4 (19,0 %) – запально-регенераторний тип цитограм, а в 2 (9,5%) хворих – некротичний тип. Використання вакуумної терапії ран при інфекційних ускладненнях післяопераційних ран значно покращує результати лікування і скорочує терміни реабілітації хворих.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherШПИТАЛЬНА ХІРУРГІЯ. Журнал імені Л. Я. Ковальчука.uk_UA
dc.relation.ispartofseries3;сторінки 70-76-
dc.subjectвакуумна терапія ранuk_UA
dc.subjectінфекційні ускладненняuk_UA
dc.subjectпісляопераційна ранаuk_UA
dc.subjectnegative pressure wound therapyuk_UA
dc.subjectinfectious complicationsuk_UA
dc.subjectpostoperative wounduk_UA
dc.titleЗастосування вакуумної терапії ран в лікуванні інфекційних ускладнень з боку післяопераційних ранuk_UA
dc.title.alternativeThe implementation negative pressure wound therapy for the treatment of infectious complications of postoperative woundsuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації кафедри загальної хірургії №2

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
11464-Текст статті-41277-1-10-20201027.pdf1,33 MBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.