Психічний стан людини після раптової смерті родича та особливості надання допомоги лікаря-психолога даній групі пацієнтів

Abstract

У статті проаналізовані дані наукової літератури останніх років, що стосуються психічного стану людини після раптової смерті родича. Була висунута гіпотеза, що психічний стан знаходиться під впливом різних факторів, кожен з яких зумовлює притаманні тільки йому особливості стану. Такими факторами є причини та умови смерті, соціоекономічне становище сім'ї, статус та роль померлого в сім'ї, його вік тощо. Інформація, наявна в науковій літературі, хоча й підтверджує висунуту гіпотезу, адже є достатньо досліджень, результати яких свідчать про те, що психічний стан відрізняється в усіх випадках раптової смерті та сильно залежить від впливу різних факторів, однак є достатньою мірою несистематичною та неповною. Також, можливо, через недостатню кількість теоретичних знань, мало розроблені методи роботи лікаря-психолога з пацієнтами, що раптово втратили родича. Тому в даній статті наявна спроба систематизувати інформацію про вплив факторів на психічний стан, класифікувати їх та на основі цього розробити рекомендації щодо надання лікарем-психологом допомоги даній групі пацієнтів. Зокрема, був розглянутий типовий психічний стан людини після раптової смерті родича - горе, та найбільш поширені психопатологічні реакції, які є проявами порушеної адаптації до смерті - посттравматичний стресовий розлад, тяжкий депресивний епізод, пролонгована реакція горя. Далі в роботі були розглянуті особливості психічного стану та психопатологічних реакцій, що з’являються під впливом того чи іншого фактора. В результаті після аналізу літератури були розроблені рекомендації щодо роботи у різних випадках раптової смерті: з вдовцями та вдовами раптово померлих, з дітьми, які раптово втратили батьків, з людьми, чий родич помер внаслідок суїциду вбивства, воєнних дій, нещасних випадків, запропоновано найбільш ефективні тактики терапії, що враховують особливості впливу різних факторів на психічний стан.