Психокорекція резилієнсу ветеранів війни з травматичним ураженням головного мозку у віддаленому періоді: протокол дослідження та результати оцінки методології

Abstract

В світі велика увага приділяється розробці інтервенцій, які впливають на резилієнс ветеранів з метою зменшення постконтузійних та посттравматичних симптомів. Втім, на сьогодні вони є нечисленними та мають недостатню доказову базу щодо ефективності у покращенні психічного стану ветеранів.

У цій статті представлено протокол та результати емпіричної оцінки методології дослідження, метою якого є підвищити ефективність реабілітації ветеранів війни з травматичним ураженням головного мозку у віддаленому періоді на основі вивчення когнітивних та емоційних компонентів резилієнсу і його відновлення шляхом удосконалення комплексу психокорекції та прогнозування.

Дослідження заплановано провести протягом 2019-2023 рр. із залученням 140 демобілізованих учасників бойових дій в зоні АТО/ООС. Для психодіагностичного обстеження заплановано використати шкалу нейроповедінкових симптомів, шкалу симптомів ПТСР PCL-5, госпітальну шкалу тривоги та депресії, Монреальську шкалу когнітивної оцінки, шкалу оцінки рівня якості життя Чабана О.С., шкалу резилієнсу Коннор-Девідсона. Для вивчення мінливості залежних змінних під впливом психокорекції заплановано провести дисперсійний аналіз. При вивченні прогностичної цінності змін когнітивних та емоційних компонентів резилієнсу в процесі реабілітації заплановано провести регресійний аналіз.

За результатами емпіричної оцінки обрані методи дозволяють отримати розгорнуту характеристику резилієнсу ветеранів війни з травматичним ураженням головного мозку у віддаленому періоді, дозволяють оцінити ефективність розробленої програми психокорекції та прогностичну цінність змін когнітивних та емоційних компонентів резилієнсу. З огляду на результати емпіричної оцінки методології можна очікувати, що сформовані для дослідження основна група та група порівняння за соціально-демографічними та клінічними показниками будуть рівнозначними між собою, що дозволить стверджувати про їхню однорідність та використовувати для порівняння. Методи статистичної обробки одержаних даних відповідають характеру статистичних даних, дозволяють систематизувати дані, встановити ступінь вірогідності та підтвердити отримані результати.