Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/5841
Повний запис метаданих
Поле DCЗначенняМова
dc.contributor.authorЛянскорунський, В. М.-
dc.contributor.authorДубров, С. О.-
dc.contributor.authorБур'янов, О. А.-
dc.contributor.authorМясніков, Д. В.-
dc.date.accessioned2023-02-07T12:43:42Z-
dc.date.available2023-02-07T12:43:42Z-
dc.date.issued2020-
dc.identifier.urihttp://ir.librarynmu.com/handle/123456789/5841-
dc.description.abstractВступ. Вибір тактики лікування пацієнтів з політравмою та множинними переломами довгих кісток нижніх кінцівок є актуальним та дискусійним питанням сьогодення. Насамперед, це пов’язано з протиріччями щодо вибору терміну та методу первинної та остаточної фіксації переломів. Мета: визначити вплив застосування запропонованого алгоритму лікування пацієнтів з політравмою та множинними переломами довгих кісток нижніх кінцівок на терміни штучної вентиляції легень (ШВЛ), тривалість лікування пацієнта у відділенні інтенсивної терапії (ВІТ) та лікувальному закладі, частоту розвитку ускладнень та летальність. Матеріали та методи: з вересня 2016 по лютий 2020 року проведено проспективне контрольоване дослідження, в яке включено повнолітніх пацієнтів із політравмою, Injury Severity Score (ISS) ≥ 18 б, множинними переломами довгих кісток нижніх кінцівок. Пацієнтів розподілено на дві групи: в групу I увійшли пацієнти, які лікувались згідно розробленого алгоритму лікування. В групу II включено пацієнтів, лікування яких виконували згідно з загальноприйнятими заходами діагностики та лікування. Результати: в дослідження включено 95 пацієнтів (в групу І – 43, в групу ІІ – 52). Між пацієнтами порівнюваних груп не було статистично значущих відмінностей за демографічними показниками, механізмом пошкоджень, тяжкістю травми та загального стану пацієнта, кількістю та локалізацією переломів. У пацієнтів групи ІІ, у порівнянні з пацієнтами групи I, визначалась вища частота гострого респіраторного дистрес-синдрому (ГРДС) (19,2% проти 11,6%, p = 0,002), пневмонії (25,0% проти 16,3%, p = 0,007), довші терміни ШВЛ (15,1±9,4 проти 9,6±7,2 діб, p = 0,004), лікування у ВІТ (19,4±12,1 проти 13,7±8,5 діб, p = 0,048) та у лікувальному закладі (38,7±18,9 проти 29,1±15,0 діб, p = 0,023). Висновки: Ускладнення у пацієнтів з політравмою та множинними переломами довгих кісток нижніх кінцівок є частою причиною гірших результатів лікування, проте застосування диференційного підходу, на основі розробленого алгоритму лікування даної категорії пацієнтів, дозволило зменшити частоту розвитку пневмонії, ГРДС, скоротити терміни ШВЛ, тривалість перебування пацієнтів у ВІТ та лікувальному закладі, без впливу на частоту розвитку фатальної тромбоемболії легеневої артерії, синдрому жирової емболії, сепсису, поліорганної недостатності та летальність.uk_UA
dc.language.isootheruk_UA
dc.publisherPain, anaesthesia & intensive careuk_UA
dc.subjectполітравма, множинні переломи довгих кісток, остеосинтез, ускладненняuk_UA
dc.titleВплив вибору тактики лікування пацієнтів з політравмою та множинними переломами довгих кісток нижніх кінцівок на розвиток ускладненьuk_UA
dc.typeArticleuk_UA
Розташовується у зібраннях:Наукові публікації анестезіології та інтенсивної терапії



Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.