Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/5798
Повний запис метаданих
Поле DC | Значення | Мова |
---|---|---|
dc.contributor.author | Котляр, А. О. | - |
dc.contributor.author | Дубров, С. О. | - |
dc.contributor.author | Середа, С. О. | - |
dc.contributor.author | Денисюк, М. В. | - |
dc.contributor.author | Понятовська, Г. Б. | - |
dc.date.accessioned | 2023-02-07T11:32:16Z | - |
dc.date.available | 2023-02-07T11:32:16Z | - |
dc.date.issued | 2021 | - |
dc.identifier.uri | http://ir.librarynmu.com/handle/123456789/5798 | - |
dc.description.abstract | Вступ. Пандемія COVID-19 стала великим випробуванням для систем охорони здоров’я усього світу. Розробка і вдосконалення основних методів лікування пацієнтів на коронавірусну хворобу має велике значення для покращення показника громадського здоров’я та підвищення якості життя після одужання хворих. Мета дослідження: визначити частоту та структуру призначення антибактеріальних препаратів на догоспітальному та госпітальному етапі, що застосовувались у пацієнтів з COVID-19. Оцінити зв’язок нераціонального застосування антибактеріальних препаратів з тривалістю перебування пацієнтів з коронавірусною хворобою у стаціонарі, ризиком переводу у відділення інтенсивної терапії (ВІТ) та летальністю. Матеріали та методи: Статистичний, ретроспективний аналіз 400 історій хвороб пацієнтів з COVID-19, які перебували на лікуванні в Комунальному некомерційному підприємстві «Київська міська клінічна лікарня №17» (КНП «КМКЛ№17») за період з вересня 2020 року по листопад 2021 року з тяжким перебігом коронавірусної хвороби. Результати: Для дослідження відібрано 400 історій хвороб, які були поділені на дві групи за призначенням антибактеріальної терапії. Із групи пацієнтів, що отримували на догоспітальному етапі антибактеріальну терапію (200 осіб), покази до її призначення мали лише 7 % пацієнтів. Серед групи, що отримували антибактеріальні препарати відмічається подовження тривалості перебування в стаціонарі, підвищується ризик переводу у ВІТ. Також відмічається збільшення ризику летальності у пацієнтів 1 групи (14,5 %) в порівнянні з 2 групою (8 %), антибактеріальні препарати яким на догоспітальному етапі не призначались. Висновок: в результаті проведеного дослідження було встановлено, що у пацієнтів, яким необґрунтовано була призначена антибактеріальна терапія подовжується термін загальної госпіталізації на 2,3 ± 0,8 доби, зростає потреба у переведенні пацієнтів внаслідок погіршення стану до ВІТ в середньому на 13 %, відмічається збільшення частоти розвитку антибіотик-асоційованої діареї на 7-8 %, а також спостерігається тенденція до зростання летальності від COVID-19. Антибактеріальні препарати мають призначатись виключно за показами у випадку доведеної бактеріальної ко-інфекції (суперінфекції) або обґрунтованої підозри на неї у пацієнтів, що мають респіраторне захворювання спричинене SARS-CoV-2, та в жодному разі не повинні нести характер профілактичних засобів. | uk_UA |
dc.language.iso | other | uk_UA |
dc.publisher | Pain, anaesthesia & intensive care | uk_UA |
dc.subject | COVID-19, SARS-CoV-2, бактеріальна ко-інфекція, антибіотикотерапія, антибіотикорезистентність | uk_UA |
dc.title | Вплив нераціонального застосування антибактеріальної терапії на прогноз лікування та виживання у пацієнтів з COVID-19 | uk_UA |
dc.type | Article | uk_UA |
Розташовується у зібраннях: | Наукові публікації анестезіології та інтенсивної терапії |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
Вплив нераціонального застосування антибактеріальної терапії.pdf | 471,39 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.