Поняття діалогу в сучасній християнській теології

Abstract

Проаналізовано зміст і обсяг поняття «діалог» в сучасній християнській теології. Доведено, що під діалогом головні християнські конфесії мають на увазі широке коло явищ, які стосуються не тільки певного типу комунікацій, а й діяльності та відносин. Лідерство в розвитку теології діалогу належить Католицькій церкві. В документах християнських церков діалогічна взаємодія позначається семантично спорідненими, але не тотожними термінами спілкування, комунікація, койнонія (koinonia), співпричастя тощо. Діалогічними вважаються відносини, в основі яких покладені взаємність та, з певними пересторогами, рівність сторін. За цими критеріями, під характеристики діалогічних підпадають такі взаємини: спілкування та стосунки християн з Богом й один з одним у Бозі, внутрішньо церковне, а також спілкування і відносини між Церквами, особливо, екуменічний діалог. Екуменічний діалог є найзатребуванішим у полі діалогу християнських Церков. Це закономірно, адже в умовах плюрального суспільства та ринку різноманітних ідеологій християнські Церкви є природними діалогічними партнерами. Обґрунтовано, що розвиток діалогічних стратегій Церков є наслідком плюралізації й урізноманітнення аксіосфери сучасного суспільства й водночас засобом їхньої адаптації до сучасності.