Тяжкі випадки туберкульозу та обґрунтування шляхів впливу на підвищення ефективності лікування за стандартними схемами

Abstract

Мета роботи — аналіз поширеності тяжких випадків туберкульозу та ситуація щодо коморбідності з різними варіантами супутньої патології, обґрунтування шляхів впливу для підвищення ефективності лікування за стандартними схемами. Матеріали та методи. Проведено ретроспективний аналіз за 2015—2017 рр. електронної бази реєстру пацієнтів та медичних карт стаціонарного хворого КМУ «Чернівецький обласний клінічний протитуберкульозний диспансер». Результати та обговорення. Супутні захворювання органів травлення спостерігаються у 6—38 % хворих на туберкульоз (ТБ) легень. Від 16 до 46 % пацієнтів із туберкульозною інфекцією мають супутні ознаки цукрового діабету (ЦД). У 58,9 % хворих за чутливого ТБ вірогідно знижується всмоктувальна здатність тонкої кишки з переважним зменшенням показника кишкової проникності від 3,1 до 6 (у 21,9 %). При мультирезистентному туберкульозі зниження абсорбтивної функції кишечника спостерігається у 76,1 % хворих із переважанням тяжкого ступеня порушення (42,3 %). Питома вага тяжких форм чутливого ТБ перевищує 42 %, з них у (69,6 ± 1,6) % діагностовано деструкції. Частка поширених форм ТБ серед усіх випадків хіміорезистентного ТБ (ХРТБ), що лікуються за 4-ю категорією, становить 47 %, з них з деструктивними формами — (78,5 ± 3,6) %. Частота побічних реакцій зростає в разі тяжких форм ХРТБ і становить 38 %. Висновки. Потрібні додаткові заходи для підвищення ефективності ведення тяжких форм туберкульозу та з супутньою патологію, а саме: раннє виявлення хворих із тяжкими формами та виділення їх у категорію «тяжкі хворі на туберкульоз» і запровадження індивідуальних підходів до лікування їх з інтенсифікацією терапії, особливо на ранніх етапах (протягом інтенсивної фази, яка є найкритичнішим періодом), із застосуванням ін’єкційних форм антимікобактеріальних препаратів.