Негативні складові діагностичнолікувальної тактики у пацієнтів із гострими хірургічними захворюваннями органів черевної порожнини з летальним наслідком

Abstract

У статті наведені результати аналізу етапної діагностики та лікування 422 пацієнтів із гострими хірургічними захворюваннями органів черевної порожнини з летальним наслідком. Структура першопричин, які призвели до летального наслідку: шлунковокишкова кровотеча — у 173 (41%), перитоніт — у 72 (17,6%), гострі судинні захворювання кишечнику — у 51 (12,09%), ускладнення онкологічних захворювань шлунково-кишкового тракту — у 30 (7,11%) пацієнтів. За віком превалювали хворі похилого та старечого віку (223; 52,84%), здебільшого чоловіки (225; 53,32%). Аналіз терміну госпіталізації з моменту захворювання до медичного стаціонару показав, що 287 (68,1%) пацієнтів госпіталізовано через 1 добу з моменту захворювання, за ступенем операційно-анестезіологічного ризику за шкалою Американської асоціації анестезіологів (American Society of nesthesiologists) кожен 3-й (107; 38,63%) хворий був ІІІ та IV ступеня, а термін доїзду карети швидкої допомоги до 176 (41,71%) пацієнтів становив від 10 хв до 1 год, до 191 (45,26%) пацієнтів — перевищив 1 год. У Києві у 2021 р. ургентна медична допомога надавалася недоукомплектованими лікарськими кадрами на догоспітальному етапі на 29,7%, на госпітальному — 34,78%, а заміна на догоспітальному етапі лікарів на фельдшерів призвела до надання комплексної протишокової терапії лише у 9 (4,35%) з 207 пацієнтів.