Вертебробазилярні інфаркти: принципи класифікації, клініко-нейровізуалізаційний аналіз і термінологічні визначення діагнозу

Abstract

Проведено клініко-нейровізуалізаційний аналіз 120 пацієнтів з ішемічними інфарктами проксимальної, серединної і дис- тальної території задньої циркуляції, зокрема з інфарктами довгастого та серединного мозку, мозочка і таламуса. Хворі були госпіталізовані в неврологічну клініку в перші 6–24 год після виникнення симптомів захворювання. Описано особливості неврологічної клініки лакунарних і нелакунарних інфарктів залежно від ураженої інтракраніальної території заднього цир- кулярного басейну. Для верифікації діагнозу використовували магнітно-резонансну томографію в стандартних і дифузійно- зважених режимах, що дає змогу визначити вогнище ураження та відповідну йому артеріальну територію, залучену в пато- логічний процес. Обґрунтовано доцільність використання в клінічній практиці термінологічного формування діагнозу. У разі розвитку медулярного, мостового, мезенцефального, мозочкового або таламічного інфаркту методологічно виправданим і адекватним слід вважати використання термінологічного формулювання діагнозу, яке відображує судинну територію (про- ксимальна, серединна, дистальна), клінічний варіант інфаркту і анатомо-топографічну локалізацію ураженого басейну задньої циркуляції та стовбура головного мозку (ізольований або в поєднанні з іншими інтракраніальними територіями). Наведені термінологічні визначення інсульту можуть також відображувати тривалість виявлених неврологічних порушень і можливість розвитку фатальних наслідків після цереброваскулярної події з ураженням судинної території заднього цирку- лярного басейну. Показано, що знання особливостей неврологічної клініки і сучасного термінологічного визначення діагно- зу інфарктів у вертебробазилярному басейні має важливе значення для лікаря при виборі адекватних методів терапії та оцінці довгострокового функціонального прогнозу.