Розбіжності серед пацієнтів з артеріальною гіпертензією і серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від статі

Abstract

Серцева недостатність (СН) – це глобальна пандемічна проблема, яка потребує значних витрат сфери охорони здоров’я та вражає близько 26 млн дорослих у всьому світі [14]. Загальна захворюваність і поширеність СН у країнах Західної Європи становлять відповідно 2 та 0,2 % на рік, причому половина населення має СН зі зниженою фракцією викиду лівого шлуночка (СНзнФВ) і половина – СН зі збереженою (СНзбФВ) або помірно зниженою фракцією викиду лівого шлуночка (ФВЛШ) [14]. У той час як серед пацієнтів із СНзнФВ, за даними низки досліджень, переважають чоловіки [14, 17], що пояснюють переважанням післяінфарктного кардіосклерозу як етіологічного чинника, більшість пацієнтів із СНзбФВ, пов’язаною з артеріальною гіпертензією (АГ), становлять жінки [21]. За даними багатьох авторів, співвідношення кількості жінок і чоловіків досягає 2 : 1, а це зумовлює актуальність визначення відмінностей залежно від статі, які можуть бути передумовами для розвитку СНзбФВ [10, 18, 20, 21]. Є окремі дані, що старіння пов’язане з більш виразним концентричним ремоделюванням лівого шлуночка (ЛШ) та жорсткістю артеріальних судин у жінок порівняно з чоловіками [18]. Більшу артеріальну жорсткість і пульсове навантаження на ЛШ за даними аугментації пульсової хвилі при меншій масі міокарда ЛШ у жінок L. Faconti та співавтори відзначили і серед пацієнтів з АГ. Проте роботи з вивчення відмінностей структурно-функціонального стану серця і артеріальних судин у хворих із СНзбФВ залежно від статі поодинокі [7, 10]. У дослідженнях С. Lam (2012), М. Gori (2014), виконаних у рамках багатоцентрових клінічних випробувань ефективності ме дикаментозної терапії, не враховували сучасні критерії для СНзбФВ Європейського товариства кардіологів (ЄТК) 2016 р. і не вивчали показники пульсового навантаження на ЛШ, яким останнім часом відводиться важлива роль у патофізіології СНзбФВ [7]. Мета роботи – визначити відмінності щодо частоти супутньої патології, показників структурно-функціонального стану серця, артеріальної жорсткості, пульсового навантаження і шлуночково-артеріального сполучення та їх взаємозв’язок у пацієнтів з артеріальною гіпертензією і підтвердженою серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від статі. Различия среди пациентов с артериальной гипертензией и сердечной недостаточностью с сохраненной фракцией выброса левого желудочка в зависимости от пола Е.М. Амосова 1, Е.И. Черняева 1, Ю.В. Руденко 1, О.И. Рокита 1, З.В. Лисак 2, Е.И. Левенко 2 1 Национальный медицинский университет им. А.А. Богомольца, Киев 2 Александровская клиническая больница г. Киева Цель работы – оценить различия в частоте сопутствующей патологии, показателях структурно-функционального состояния сердца, артериальной жесткости, пульсовой нагрузки и желудочково-артериального соединения и их взаимосвязь у пациентов с артериальной гипертензией (АГ) и сердечной недостаточностью с сохраненной фракцией выброса левого желудочка (СНсФВ) в зависимости от пола. Материалы и методы. Включено 115 пациентов с диагнозом СНсФВ IIA или IIБ стадии, II или III функционального класса по NYHA, с фракцией выброса левого желудочка (ЛЖ)  50 % и признаками диастолической дисфункции ЛЖ по данным трасторакальной эхокардиографии, которых разделили на две группы в зависимости от пола (группа 1 – женщины с АГ и СНсФВ и группа 2 – мужчины с АГ и СНсФВ). Контрольную группу составили 58 больных, сопоставимых по возрасту, соотношению полов, с АГ 1–2 степени, без сердечной недостаточности (СН), которые также были разделены на две группы. Результаты. У женщин была ниже средняя скорость клубочковой фильтрации (СКФ), чаще устанавливали хроническое заболевание почек (оба Р<0,01). СКФ у пациентов с СН обоих полов по сравнению с пациентами без СН была статистически значимо ниже (Р<0,05–0,01). Среди больных с СНсохрФВ анемию чаще выявляли у женщин, чем у мужчин (Р<0,05). Дистанция 6-минутной ходьбы была значительно меньше в группе больных с СН обоих полов по сравнению с контролем (Р<0,01), с несколько худшим результатом среди женщин (на 8 %, Р<0,01). Индексы конечнодиастолического и конечносистолического объема у пациентов обоих полов были больше в группе с СН (Р<0,05), и в обоих случаях у женщин меньше, чем у мужчин (Р<0,05). Индекс массы миокарда ЛЖ был большим у пациентов с СН обоих полов (Р<0,05–0,01), а у женщин с СН – на 9,6 % меньше, чем у мужчин с СН (Р<0,05). Показатели диастолической функции – e΄ среднее, E/e΄ и Ed у пациентов с СН обоих полов были выше, чем у лиц без СН (Р<0,05). Показатель e΄ у женщин с СН был на 15,6 % ниже, чем у мужчин, Е/е΄ – на 5,4 % выше, Ed – на 23 % выше, Ees – на 9,1 % ниже. У женщин с СН, по сравнению с мужчинами, обнаружены повышенные показатели как артериального эластанса Еа (на 17,4 %; Р<0,05), так и конечносистолической жесткости Ees (на 9,1 %; Р<0,05). Системный артериальный комплаенс был ниже у женщин с СН, чем у мужчин (на 14 %; Р<0,05), однако в обоих случаях – выше, чем в контрольных группах (Р<0,05–0,01). Системное сосудистое сопротивление было выше у женщин по сравнению с мужчинами на 1,8 % (Р<0,001), и у женщин с СН выше, чем у женщин без СН на 10,5 % (Р<0,05). Выводы. В популяции обследованных больных с АГ и СНсФВ отмечена тенденция к более выраженной диастолич еской дисфункции ЛЖ, тяжести клинических проявлений СН у женщин, по сравнению с мужчинами, при отсутствии различий в возрасте. У женщин с СНсФВ выше резистивная и пульсовая нагрузки на ЛЖ. Таким образом, у женщин с АГ существует повышенная склонность к развитию СНсФВ по сравнению с мужчинами. Gender differences among patients with arterial hypertension and heart failure with preserved left ventricular ejection fraction K.M. Amosova 1, K.I. Cherniaieva 1, Yu.V. Rudenko 1, O.I. Rokyta 1, Z.V. Lysak 2, E.I. Levenko 2 1 O.O. Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine 2 Oleksandrivska Clinical Hospital, Kyiv, Ukraine The aim – assessment of gender differences in the frequency of comorbidities, structural and functional state of the heart, arterial stiffness, pulse load and ventricular-arterial interaction in patients with hypertension and heart failure with preserved left ventricular ejection fraction. Material and methods. 115 patients were diagnosed with HFpEF II A or II B stage, II or III NYHA FC, with LV EF  50 % and signs of LV diastolic dysfunction by TTE, and were divided into 2 groups by gender (group 1 – women with AH and HFpEF, and group 2 – men with hypertension and HFpEF). The control group consisted of 58 patients matched for age, gender composition, with AH 1–2 degrees, without heart failure; they were also divided into 2 groups (groups 3 and 4, respectively). Results. The examined groups of patients did not statistically differ regarding age and, among patients with HF, men and women did not differ in frequency of II or III FC (NYHA); among men, earlier MI was noted more frequently than in women – 23 (37.1 %) vs 4 (7.5 %) (P<0.001). BMI among women with or without HF was higher (30.3±5.4 vs. 29.8±4.6 and 32.0±4.5 vs. 30.0±3.2, P<0.05), without differences in the frequency of obesity. In women, the average GFR was lower – 61.2±13.5 vs. 74.4±15.2 and 70.6±1.3 vs. 86.1±17.9 (by 13.3 % and 18 %, respectively, P<0.001) Among patients with HFpEF, the prevalence of anemia was higher in women (16 (30.2 %) vs. 7 (11.3 %), P<0.05). The distance of the 6-minute walk test was significantly less in the group of patients with HF of both genders compared with the control group (353.4±91.6 vs. 553.2±56.6 and 384.3±83.5 vs. 569.8±33.7, P<0.01), with a slightly worse result among women (by 8 %, P<0.01). In women with HF, compared with men, there were elevated rates of both arterial elastance Ea — 2.3±0.6 vs.1.9±0.4, P<0.05 (by 17.4 %), and end-systolic stiffness Ees – 3.3±1.3 vs. 3.0±1.1, P<0.05 (by 9.1 %). Despite similar values of brachial BP and central BP in women with HF, compared to men, larger PWWc-f was noted by 9.5 % (12.8±1.5 vs. 12.2±1.4, P<0.05) and AIx75 by 9.2 % (37.7±12 1 vs. 34.7±8.9, P<0.05). Conclusions. In the population of the examined patients with AH and HFpEF there is a tendency towards more pronounced diastolic LV dysfunction, severity of clinical manifestations of heart failure in women, in comparison with men, in the absence of gender differences. Women with HFpEF have a higher resistive and pulsative load on LV. Thus, in women with hypertension, there is an increased tendency to develop HFpEF compared to men.